03 вересня (Ср) 2014, 13:29
Листи
Мені так прикро, що я не відповідаю на листи. Зараз кілька сотень повідомлень лежать у моїх скриньках без відповіді. Більшість написана людьми, котрі вміють бути небайдужими. Котрі прочитали мої книжки й захотіли поділитися теплом зі мною. Котрі спромоглися виділити крихту часу, аби подякувати й підбадьорити. І мені так хочеться відповісти їм тим самим. У дитинстві я мріяла бути письменницею. Мріяла, як поштарка приноситиме мені щотижня мішок листів – і я сідатиму на підлозі, обкладаючись цими дорогоцінними папірцями, і читатиму-читатиму. І обов’язково відповідатиму кожному адресанту. Від руки. А ще я дуже обурилася, коли дізналася, що зазвичай письменники не відповідають своїм читачам; за них то роблять секретарі. Я сказала собі, що ніколи не стану такою. Моя мрія здійснилася. Листи приходять, електронні й паперові. Прекрасні люди із золотими руками інколи присилають нам із Данусею якусь невимовну красивість (як то маленьку скульптурку, малюнок, книжку, вив’язані шкарпетки, зшитого власноруч зайчика чи так само власноруч зробленого записника), і мені страшенно хочеться то все показати, розповісти про добрих чарівників… Та час біжить, і я щодня сподіваюся, що, можливо, це вдасться зробити «завтра».