Надійка Гербіш - письменниця і перекладачка, фахівчиня з управління проектами в сфері міжнародних прав американської компанії Riggins Rights Management для Європи та Нордичних країн.

Дружина із понад десятилітнім «стажем» і мама чудесної дівчинки.

книжки

Надійчині книжки стали українськими бестселерами й були відзначені національними та міжнародною нагородами. Кілька дитячих книжок вийшли також шрифтом Брайля та в аудіо-форматі для використання в програмах інклюзивної освіти. Перша друкована книжка «Теплі історії до кави» (Брайт Букс, Київ, 2012) перевидана понад десять разів, а її загальний наклад перевищив 50 000 примірників. З цієї книжки виросла комерційно успішна серія різних авторів, а згодом і цілий «теплий» напрямок в українській літературі.

переклади

Надійка переклала понад два десятка книжок з англійської – зокрема «Ключові рішення» Дж. В. Буша, «Розвиваючи лідера в собі» Дж. Максвелла, «Снайпер Арафата» Тасса Саади.

досвід

Попередньо працювала журналісткою, книжковою оглядачкою, головною редакторкою двох видавництв, викладачкою, перекладачкою мотиваційних спікерів зі світовим іменем. Як фотографиня ілюструвала кілька книжок для видавців із України, США та Канади, зокрема, "Found" Karen Kingsbury – американського бестселера за версією New York Times.

освіта

Першу вищу освіту здобула в Київському національному лінгвістичному університеті в 2010 році як викладачка англійської мови та світової літератури. Другу – на факультеті Міжнародних та політичних досліджень Лодзького університету в 2017-му як фахівчиня з американістики та мас-медіа, зосередившись на проблемі освітніх практик в інтеграції біженців. Сьогодні Надійка активно відстоює інтегративний підхід у публічних дискусіях в академічній, культурній та теологічній спільнотах України та за кордоном. Aspen Institute Kyiv alumnus.

 _ _ _

 Надійка про себе:

Мене звуть Надійка і я дуже люблю мріяти, мандрувати, писати і снувати затишок.

У дитинстві я хотіла дістатися найцікавіших куточків світу й писати книжки. І ще – бути мамою. Тож зараз я мандрую різними країнами, пишу книжки (про мандри зокрема) і виховую донечку. Її звуть Богдана – і в цьому імені вся історія її народження.

Коли мені було 15, я зустріла хлопця, у якого закохалася не одразу, але дуже міцно. Ми одружені ось уже більше 10 років, і я досі люблю його безмежно. Навіть сильніше, ніж тоді, коли ми з Ігорем тільки познайомилися.

Я вірю в радість – ту, що залишається міцною незалежно від зовнішніх обставин. Вірю в Ісуса.

А в нашому домі (чи то пак домах, адже ми живемо то тут, то там) дуже багато книжок і дерев’яних іграшок, свічок, мап, кольорових олівців і красивих записників й затишні дерев'яні гойдалки надворі.

 Соцмережі: facebook.com,  instagram.com, plus.google.com

Інші сайти: uk.wikipedia.org,