Друзі, наша зустріч і презентація книжки "Мандрівки з Чарівним Атласом: Венеція" в Івано-Франківську, на жаль, переноситься. Точнішу дату напишу згодом. Дуже сподіваюся, що нам, усе ж, вдасться побачитися-поговорити-пообійматися-почитати вголос. Дякую за розуміння.

Якось ми з подружкою обговорювали макарони (макаруни) та їхні смаки, і я, пригадуючи свої рідкісні досвіди, кинула, що куштувала їх у Бордо, на що подружка відповіла, що це звучить страшенно елеґантно. Я рідко починаю розповіді з елеґантних фраз, тому повправляюся хоч тут: в Бордо я куштувала макарони. Вони були дуже смачними (фісташки, як завжди і майже у всьому, рулять), але більше, ніж вони, мене зачепило відчуття свободи в цьому красивенному місті. 

Літо в Lodz-edition: переїзд, тимчасова адаптація до міського життя і всілякі дрібні радості. Мені здавалося, що я весь час була зайнята прогулянками з улюбленими й приготуванням їжі (бабцю, тут тебе дуже бракує!), проте, виявилося, що я також встигла написати чотири робочі тексти (два з них – для нової книжки, тієї, що про радість, і тієї, чий дедлайн тікає все голосніше). Місто – це продуктивність?

Спершу ми дуже оглядово підняли цю тему під час нашого з Богданкою Бондар (надзвичайно талановитою ілюстраторкою моєї мандрівної книжкової серії для діток) інтерв’ю для «Радіо Культура». Потім, під час презентації у Львові, дивовижна письменниця Катерина Міхаліцина, яка модерувала зустріч, запитала мене про «великі теми», які не виходять мені з думок у цей період. Ну а тепер я просто мушу написати про все це трохи більше: адже наступного ж дня по нашому з Данусею літньому приїзді до Лодзя «дядечко поштар» приніс пакунок від спільноти Wild + Free, а, власне, якраз вона свого часу й зронила перші насінини усіх цих думок і «великих тем» у моїй голові.    

Цей тиждень приніс багато цінних дарунків: розмови, рішення, нічні посиденьки, спокій, смачну їжу, квитки кудись далеко й утілену мрію дитинства: вігвам.