Надійка Гербіш
01 листопада (Чт) 2012
Надія Гербіш: «З кожним днем стаю щасливішою»

Не кожна людина може щиро сказати такі слова. Більшості з нас часом здається, що для щастя чогось та й не вистачає. Зрештою, майже уся художня література прямо чи опосередковано розвиває саме цю тему – відчуття гострої потреби у щасливому затишку та не завжди успішні його пошуки. Навіть якщо твір завершується щасливо, часто він сповнений болісних випробувань, драматичних перипетій та виснажливої буденності. Надія Гербіш у своїй книзі «Теплі історії до кави» показала, що може бути інакше. І справа не в тому, що вона створює затишні, милі, оптимістичні оповідання. А в тому, що вона пропонує інше розуміння літератури за настроєм, одна з її героїнь каже: «не могла заснути, виходила в коридор і перечитувала Кафку. І знаєш, що я подумала? Може, він і передбачив наше теперішнє, а ось кінцівку вигадав – бо наша була надто гепі-ендова, і він подумав, що то применшить літературну цінність його твору. Ось і приписав щось страхітливе. А в нас усе буде добре, розумієш?». Я вирішила розпитати авторку про джерела її життєствердного світогляду та про інші приємності, які є у її книзі.  

Надійка Гербіш
українська письменниця,
перекладачка, колумністка,
ведуча подкасту «Слово на перетині»,
продюсерка. Директорка
з міжнародних літературних прав
для Європи та Нордичних країн
американської компанії
Riggins Rights Management
Нові книжки:
комірка
Monastyrski © 2014-2020