Я знаю, чому ця осінь така тепла. Бог чує молитви.   Я знаю, чому ця осінь така незбагненно красива. Він промовляє до нас щосекунди.   У вересні я бігала травами босоніж, у жовтні носила легкі балетки на босу ногу. Цієї осені було так багато світла. І так легко було заново досліджувати прекрасність світу разом із Богданою. Зараз холодно і вогко. Ночами завиває вітер. Я перебираю теплі фотографії, як намистини у пальцях, щоби знайти там кадри у подарунок рідним. Готую серце, книжкову полицю і запаси святочного дріб'язку в домі до Адвенту. Пишу довгі переліки подарунків для тих, кого люблю, і тих, кого не знаю.  Друзі подарували Богдані півсотні красивущих суконь і я подумки називаю імена маленьких дівчаток, з якими можна цими сукнями поділитися. Цьогоріч народилося стільки прекрасних дівчаток. І хлопчиків. І стільки моїх подруг завагітніли. І всиновили/вдочерили дітей. Тому що Він продовжує дарувати Свою милість.   Тут - трохи фотографій із нашої жовтневої фотосесії від дорогої Зорянки Савчук. У той день було дуже світло.