Поки наше рідне місто засипало метровими снігами (моя дитяча мрія, ох!), зелений газончик і туї під нашими вікнами легенько притрусило цукровою пудрою, що розчинилася в росах і туманах уже наступного дня. Однак для дитини і та дрібка снігу була неабияким подарунком. Зрештою, увесь листопад був подарунковим: щедрим на хороші новини, пізні ранки, приїзд друзів і пакунки в поштовій скриньці. (А під кінець місяця навіть випало вдосталь снігу, щоби прокатати санчата, привезені минулоріч з України).