Коли літо тільки починалося, я нічого для нього не загадувала: жодних переліків мрій, жодних посутніх захцянок, жодних великих очікувань. І коли воно принесло ворох випробувань, я не сильно смутилася, бо хіба мусить літо обов’язково бути безтурботним? Однак воно, геть несподівано, принесло також і несказанно багато радості. Це зачудовувало, наснажувало, тішило дуже.   Зрештою, якщо все зібрати докупи, а тоді перетрусити ситцем, залишивши на дні сам цимес, стане очевидно, що кожному б літу такий перелік утілених мрій.