Надійка Гербіш
травня 23 (Пт) 2014, 15:06
Надійка Гербіш мріє про трьох дітей і власний будинок

Оптимістка, активістка, розумниця та неймовірна красуня – ці слова, без перебільшення, про талановиту тернопільську письменницю та перекладачку Надійку Гербіш.

Її творчість приборкує серця навіть найвибагливіших читачів. Адже в кожному рядку цієї молодої письменниці відчувається жвавий розум, відвертість та справжність. Недаремно серед поціновувачів збірок тернопільської письменниці – відомі громадські діячі та навіть політики.

Протягом останніх десяти років свого життя Надійка була завзятим трудоголіком. Зовсім нещодавно у неї народилася донечка. Перебуваючи в декретній відпустці, жінка вирішила сповна насолодитися відчуттям свободи від роботи. Про змін стану душі Надійки Гербіш та її подальші творчі плани – в інтерв’ю «RIA плюс».

- Перш за все, хочемо привітати тебе з народженням донечки, хоч і з запізненням. Напевне, після такої визначної події твоє життя суттєво змінилося?

- Дякую. Донечці нещодавно виповнилося чотири місці. Знаєте, не можу сказати, що все змінилося кардинально. Звичайно, тепер я не подорожую. Але з народженням доні в нашу оселю ввійшла невимовна радість. Це так приємно – доглядати за немовлям, бачити, як воно зростає. Моє життя стало цікавішим. Але про улюблені справи я не забуваю, навпаки, тепер у мене – ще більше натхнення для нових звершень. 

- Як назвали донечку? Ім’я обирала разом із чоловіком?

- Назвали Богданою. Мені завжди подобалося дівоче ім’я Дана. Оскільки Бог подарував нам малечу дивом, ми з чоловіком, не роздумуючи, назвали її Богданою.

- Якби був хлопчик, то, напевне, – Богдан?

- Ні. Якщо чесно, мені подобається чоловічі імена, що закінчуються на літеру «р»: Захар, Ігор тощо.

- Інтуїтивно вагітна жінка відчуває, хто в неї буде – хлопчик чи дівчинка. Кого ти більше хотіла?

- Насправді я просто дуже хотіла дитину. Ми з чоловіком одружені вісім років. Богданка – наш довгоочікуваний первісток. Стать взагалі була неважливою ні для мене, ні для чоловіка. Ігор дуже радий, що має маленьку принцесу, а вона – справжня татова доця.

- В одному з інтерв’ю ти сказала, що мрієш мати п’ятьох дітей. Тепер, коли в тебе є Богданка, ти реально відчула, скільки часу та зусиль займає догляд за чадом. Можливо, зникло бажання мати багатьох дітей чи навпаки примножилося?

- Бажання бути багатодітною мамою тільки зміцніло – хоча наразі насмілююся мріяти про трьох. Чесно кажучи, думала, що з дитиною буде набагато складніше. Переймалася через безсонні ночі, кольки. Але, на щастя, Богданка спить добре, проблем із животиком у неї не було. Наша донечка – справжній дарунок від Бога. Тим паче, ми її так довго чекали. Не знаю, як би я почувалася у 18 років, а от зараз, у 26, - великий кайф бути мамою. Так само і для чоловіка.

- А коханий допомагає глядіти за малечею?

- Удень він працює. А увечері, повернувшись додому, спершу біжить, аби поцілувати донечку. Без його допомоги та підтримки мені було б складно з усім впоратися. Він бере на себе велику частину побутових справ. Мені не потрібно думати про те, як сходити в магазин чи ще щось. Окрім того, у вільний від роботи час Ігор залюбки сидить з Богданкою. Я можу спокійно прийняти душ чи зайнятися іншими справами. Мені дуже подобається спостерігати, як бавляться тато і донечка. Адже Богданка реагує на чоловіка зовсім інакше, ніж не мене. Він для неї – немов зірка.

- Ти годуєш донечку грудним молоком чи сумішшю?

- Я виключно – за грудне вигодовування.  Я відвідувала Школу батьківства у пологовому на Замковій, де викладала психолог та консультант із грудного вигодовування Алла Тимчак. Завдяки її цінним порадам я багато чого навчилася. У мене, дякувати Богу, не було тріщин чи інших проблем із грудьми. Окрім того, я вдячна за підтримку усім своїм знайомим-мамам, які залюбки діляться зі мною своїм життєвим досвідом.

- А на кого більше схожа Богданка?

- На татка. Коли в пологовому будинку я вперше взяла її на руки, одразу звернула увагу на носик. Я була так рада, що в неї маленький кирпатий носик, як у мого чоловіка (прим. авт.).

- Які вже вміння демонструє ваше янголятко?

- Вона вже пробує повзати, щоправда, назад (посміхається – прим. авт.). А ще вона дуже багато сміється. Так кумедно слухати ці різні види дитячого хихотання! Радісно пищить, коли бачить татка. Також доня любить, коли я співаю. Коли їй щось не подобається, мої пісні її заспокоюють.

- Як ти познайомилася із чоловіком?

- Ми зустрілися в церкві. Мені тоді було 15 років, а йому – 22. Спочатку просто товаришували, а потім дружба переросла в кохання.

- Ти вийшла заміж у 18 років. Не страшно було так рано починати сімейне життя?

- Тоді про страх навіть не думалося. Ігор тричі пропонував мені руку та серце. У 15 та 16 років це було ніби перспективою на майбутнє, у 17 років я пообіцяла подумати, а потім вирішила: та залюбки!

- До декрету ти яскраво позиціювала себе як любителька мандрів, невтомна письменниця, ініціатор багатьох громадських проектів. Чи є тепер у тебе час на творчість?

- Зізнаюся, що я – трудоголік із десятирічним стажем (посміх. – прим. авт.). Я постійно була в робочому ритмі, займаючись все новими й новими проектами. Тепер, коли пішла в декрет, маю можливість зробити невелику перерву. Наразі для мене найважливіше – це приділяти максимум часу своїй донечці та чоловікові. Мені приємно гратися із Богданкою, спостерігати за тим, як кумедно вона «пасе коні». Насправді такі безцінні дитячі моменти швидко пролітають, тому хочеться запам’ятати якнайбільше.

Ми з донечкою ходимо до церкви. Я пишу казки, статті, веду церковний блог. Безперечно, улюблена справа дарує велике задоволення, але вдома на мене чекає таке просте, але справжнє щастя.

- 14 травня, відвідуючи Збараж, відомий політик Юрій Луценко висловив бажання зустрітися із чарівною жінкою, письменницею Надійкою Гербіш. Які твої враження від зустрічі з ним?

- Зазвичай ми сприймаємо людей через певну призму. Пана Юрія я сприймала через призму політики й громадської діяльності. Але він приємно вразив мене своєю відкритістю, щирістю, простотою. Окрім того, що він виявися надзвичайно душевною людиною, він ще – і вдумливий читач.

- Чи думала ти присвятити якусь із книг своїй донечці?

- Я вирішила створити цілу серію, присвячену їй. Тексти писала, ще коли була вагітна. Зимова книжечка «Помаранчевий дарунок» стала початком оповідей про пригоди маленького сірого Мишенятка. Навесні з’явилася друга збірка – «Пригоди у весняному саду». Готуються до друку літня та осіння книжечки. Після народження донечки я почала працювати над циклом казок про Їжачу родину. Першу збірку із цієї серії планую видати на Різдво 2015 року.

- Твої «Теплі історії до кави» і «Теплі історії до шоколаду» викликали великий суспільний резонанс. Чи планується їх продовження?

- Видавець дуже хотів продовжити цю серію і навіть пропонував мені за це взятися. Але я не дуже люблю писати на замовлення. Наразі над цим проектом працюють інші письменниці та письменники. А я поки що зосередилася на дитячій літературі.

- А чи продовжуєш ти співпрацювати із відомим видавництвом «Брайт Стар Паблішинг»?

- У мене є ще домовленість про вихід про Мишенятко. Мені дуже цікаво спробувати співпрацювати і з іншими видавництвами.

- Ти якось сказала, що знаєш, як пахне справжнє кохання. На твою думку, що потрібно подружнім парам для того, аби спільне життя дарувало тільки щастя?

- Складно говорити про всіх, адже люди – різні. У нашому випадку сім’ю тримає Бог. Ми з чоловіком маємо звичку кожного дня зранку та увечері разом молитися. Навіть, коли я була у відрядженнях, далеко від дому, ми робили це через Скайп.

Окрім того, я невтомний романтик. Чоловік, аби потішити мене, дарує квіти. Він знає, що мені це подобається, тому намагається зробити приємне. Натомість є речі, які подобаються чоловікові, тому я намагаюся підлаштовуватися під нього. Успіх стосунків, як на мене, - у тому, що люди вчаться ставити інтереси одне одного вище за власні. З одного боку, ми з Ігорем – різні, але постійно шукаємо спільні точки дотику. Ми з ним – найкращі друзі: він підтримує мене у всіх творчих починаннях, а я підтримую його.

- А хто ж є головою родини?

- Звичайно, коханий. Побутовими речами займаюся я. За фінанси відповідає він, за ним також залишається ухвалення важливих для нашої сім’ї рішень.

- Що ти побажаєш молодим тернополянам, аби досягнути успіху в улюбленій справі чи життя загалом?

- Міцного внутрішнього стержня. Не варто боятися. Адже страхи сковують, заганяють в рамки та не дають можливості розвиватися. Поважаючи кожну людину, котра зустрічається нам, ми виявляємо повагу до себе самих. Та найголовніше – вміти плекати щастя в собі, щоб потім ділитися ним з кимось іншим.

 

ДОСЬЄ

Надійка ГЕРБІШ

Народилася 12 грудня 1987 року в місті Збараж Тернопільської області.

Освіта: Київський національний лінгвістичний університет, спеціальність англійська мова та література.

Робота: письменниця, перекладачка, викладач.

Улюблена музика: джаз, рок.

Улюблені фільми: «Вам лист», «Список Шиндлера».

Улюблений автор: Дон Міллер

Заповітна мрія: мати багатьох дітей та власний красивий будинок.

Мітки:
  • «Теплі історії» до кави і шоколаду стали бестселерами несподівано для авторки
  • Nadiyka Gerbish: ‘Gebed is ons enige echte wapen…’
  • Надія Гербіш – про “Теплі історії”, Стіва Джобса та повагу до жінок
  • Теплі історії до кави

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014