Наші далекі моря і гори трапилися з нами ще в квітні, забравши відпустку, тож літо в нас вийшло домашнє, з усіма радощами stay-cation.

Мені складно згадати відчуття цього літа. Пам’ятаю, ми часто дивилися на зірки і приймали дуже багато гостей. Маленьке Диво досліджувало світ, носило сукні, невтомно белемкало на фортепіано й малювало картини всюди-всюди-всюди. Було добре і тепло, були росяні трави, заходи сонця, смачні овочі і фрукти, зустрічі, дикі і свійські тварини, багато книжок, багато рішень, святкування Різдва-в-серпні, мрії вголос, несподіванки, передчуття змін, подарунки і маленькі-великі дива. Пригадую, ще влітку я хотіла написати багато слів про уроки й радості цього літа. Але тепер забула всі.

Тож хай тут будуть фотографії – ті, що не інстаґрамні. Якісь, мабуть, повторюватимуться з цих двох постів – Загублені слова і Серпень в одному вечорі, але я однаково запрошую вас завітати і туди. Бо там так багато дуже літнього світла.