Сьогодні 9 років нашому з І. шлюбу і 12 років з того дня, як він уперше взяв мене за руку :-)). Досі не розумію, як той сором"язливий хлопець наважився тоді сказати мені те, що сказав. І навіть уявляти не хочу, що було би, якби він не наважився. Хто би ще мене так любив, терпів, оберігав, тішив, пробачав, надихав і взагалі. Нам не завжди було легко і безхмарно, але воно все того вартувало. P.S. Дануська сьогодні дивилася наш старий альбом і чогось дуже реготала з наших ранніх фоточьок. Побачила там свекруху і вигукнула БАБА, побачила мою маму, засміялася і крикнула ТАНЯ. Така демократія, ну а що. P.P.S. Ігор, я тебе дуже люблю. більше, ніж 9 років тому. і навіть більше, ніж вчора.