Надійка Гербіш
березня 14 (Сб) 2015, 14:21
Чому я купую своїй дитині дерев’яні іграшки

Ну, по-перше, тому що мені просто дуже подобаються дерев’яні іграшки. Вони вишукані, справжні, приємні на дотик. Але, звісно ж, то не єдина причина, чому для своєї доньки я купую саме їх.

 

Чому я купую своїй дитині дерев’яні іграшки

 

Зацікавленість

Я з тих матусь, котрі хочуть весь бути поруч із (маленькою) дитиною, але водночас не можуть перестати думати про улюблену роботу-творчість-відпочинок і всі інші радості, котрі роблять мене щасливою і спокійною. Денний сон і годинка увечері, поки дитина грається з татом – це добре. Але того часу буває замало. Тож я даю дитині коробку, наповнену дерев’яними літерами, або дерев’яну пірамідку, і маю прекрасних 15-20 хвилин на каву з вранішньою підбіркою інстаґрамних картинок і книжковою колонкою New York Times. Тому що дитині цікаво гратися дерев’яними іграшками. Богдана нанизує квадратики різної форми на паличку або перебирає абетку – і її це захоплює. Натомість пластикові іграшки швидко набридають. Або подобаються лише тоді, коли я бавлюся ними разом із нею. Я не знаю, як це працює, і чому. Але так є.

 

 

 

Безпека

Маленька дитина активно пізнає світ, пробуючи його «на зуб». Дерев’яну абетку Малючка гризе з немовлячого віку і досі (особливо зручно чухати ясна буквою Ї). Згодом в нас з’явилися дерев’яна качка з лабіринтом, «шнурівка» з різними фігурками, дерев’яні пазли, набір цифр, пірамідка… Усе гризлося або продовжує гризтися, а я (зазвичай дуже стурбована всілякими питаннями безпеки мамочка) почуваюся спокійно.

Важливий нюанс: ми вибираємо саме дерев’яні іграшки (не з ДСП), котрі не покриті шкідливим лаком.

 

Чому я купую своїй дитині дерев’яні іграшки

 

Екологія

Мама якось сказала мені, що я почуваюся, як страшенно eco-guilty особа. Коли моя подружка Люба (ось її блоґ про просту красу, до речі) розповідала мені про переваги висаджування, то її основним аргументом було те, що це позитивно впливає на психічний розвиток дитини. Мене це не переконало, бо я була впевнена, що дитина і в підгузнику розвиватиметься незгірш, аби лиш їй не бракувало любові й уваги. Натомість, прочитавши, що один підгузник розкладається 500 років, я одразу почала висаджувати Богдану (їй тоді було 5 місяців), у 10 місяців з хвостиком дитина «пересіла» на горщик, а з року ми практично не використовуємо підгузників (ні вдень, ні вночі). З’ясувалося, що, окрім глобальної екології, тут страшенно виграє сімейна економіка.

Але ж підгузники – не єдине джерело пластику в домі з маленькою дитиною. Пластмасові іграшки теж не надто eco-friendly, правда?

 

 

 

Розвиток

У свій рочок Богдана впізнає-називає кілька літер і спритно складає пірамідку (не від більшого до меншого, але все одно). Я зовсім не ратую за методики раннього розвитку і читання трьома мовами для немовлят. Але коли дитина тицяє мені літеру й запитально каже «о?», я їй називаю. І Малючка запам’ятовує. Ненавмисно.

 

Чому я купую своїй дитині дерев’яні іграшки

 

Історія

Мені страшенно подобаються красиві речі з історією. Дерев’яні іграшки переходять з покоління до покоління, залишаються актуальними й не втрачають свою цінність, а навпаки.

 

Затишок

Не знаю, що додає дитячій кімнаті більшого затишку, ніж дерев’яний коник-гойдалка і дерев’яний мольберт (це навіть не враховуючи той факт, що дитина їх так сильно любить, аж інколи, уже вклавшись, встає знову, приклацуючи язичком і просячи погойдатися, чи підходить до мольберту й малює при світлі гірлянд; уночі). А оскільки зараз дитяча розташована в нашій спальні, то цей весь ніжний затишок гріє і мене. Хоча б тому, що так я втілила свої невтілені дитячі мрії. А що.

 

 

Пишучи про все це, я зовсім не хочу розбурхати в комусь почуття провини. Та що там казати – наш дім теж не можна назвати зовсім уже plastic-free. А прискіпливо перевіряючи бірочки на іграшках, я усвідомлюю, що виявляю надмірну стурбованість, котра не може бути ознакою врівноваженості чи навіть адекватності. Але мені так хочеться, щоби моя дитина бавилася найкращим. І, як я уже писала, мені просто дуже подобаються дерев’яні іграшки.

 

 

 

Дуже зігріла мене відповідь «експерта», мами чотирьох дітей і співзасновниці неймовірного проекту, де представлені високоякісні товари для дітей від найкращих бутіків з усієї Європи, Кортні Адамо, з цього приводу:

 

And how do you keep it so plastic free? 

We really try to avoid plastic toys. First, I have learned that my kids play more imaginatively and cohesively with simple toys like Schleich animals or building blocks or other natural toys. Whenever my kids have been introduced to battery-operated or brightly coloured plastic toys, they will fight over whose turn it is to play for about ten minutes before quickly losing interest and never going back. I just don’t think they encourage creative play as much as other more traditional toys. Also, we are really conscious of the waste that is created by a big family and are constantly trying to reduce our footprint on this planet. 

 

Ну і кілька штрихів щодо самих іграшок:

Хороший асортимент в української фірми «Руді», надзвичайно цікаві ідеї, але маю серйозне зауваження щодо якості (крім високих цін, але це ще можна було б зрозуміти): деревина сосни м’яка й часто відшаровується «скалками». Іграшки дуже, дуже погано відшліфовані. Це стосується і нашої улюбленої пірамідки, на жаль.

Китайські дерев’яні іграшки, всупереч загальному скепсису, виконані добротно. І відносно дешевші. Але це не дає змоги підтримати вітчизняного виробника, так.

 Я собі дозволяю трохи снобізму, переглядаючи сайти з іграшками чи заходячи в магазини, тільки тому, що в нашому місті живе неймовірний майстер по дереву, у якого ми й замовляємо забавки Богдані (і не тільки). Андрій – перфекціоніст; коли я попросила гойдалку, він приніс витвір мистецтва, а кожна літерка і цифра відшліфована, провоскована і просочена оливковою олією настільки добре (це окрім того, що Андрій відбирає лише найкращу деревину), що моя внутрішня стурбованість йде собі гортати пінтерест на гамаку. Недоліки – усе робиться вручну, тож на швидкість і великі партії не доводиться розраховувати.  

 

 

  • Мамський щоденник
  • Дитяча кімната
  • Рік невимовної вдячності
  • Різдвяні подарунки від українського виробника - ч.1
  • Щоденникове

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014