Надійка Гербіш
червня 20 (Пн) 2016, 09:44
100 днів літа: 14-19

Ці дні настільки про любов, про дорогих дівчаток і про безтурботність літа, що я майже забуваю дієслова і пишу суцільними прикметниками. Ця бонусна фотографія – авторства неймовірної фотографині Оксани Тисовської (ось її авторська сторінка у фб, на якій з’являються фотокартки, які радше нагадують картини чи поезію). Мені здається, саме вона якнайкраще передає мій настрій цих днів.  

100 днів літа: 14-19 

День чотирнадцятий. Я опрацьовувала ці фотографії, поки моя донечка бавилася в м"яча зі своєю прабабцею у дворі мого дитинства. Приїздила мама, забігала Данусина тітонька, приходили улюблені дівчатка і, як завжди, принесли нам море радості.

Поки падав дощ, ми палили свічки, гралися дерев"яним будиночком і читали книжки - одну за одною. Я дивилася на всі ці чудесні дрібниці, які наповнюють наш дім, і з любов"ю згадувала надзвичайних людей, які нам їх подарували. Цей маленький світ наповнений затишними спогадами. 

А тоді почалася гроза - теж якась казкова.

100 днів літа: 14-19
100 днів літа: 14-19

День п’ятнадцятий. Для дитини тут час летить дуже швидко й легко. Багато простих ігор, смакоти, «домашка» в рідній церкві. І пакунок із новими книжками на десерт.

100 днів літа: 14-19

День шістнадцятий. Полуниці, суниці, чорниці, вишні, черешні, смородина… Коротка road-trip з улюбленими дівчатками, неймовірні краєвиди, пікнік у лісі, корови, перше дитяче озеро, де можна бігати босоніж… І ця дивовижна фраза Данусі до Наталі, яка мене, м’яко кажучи, шокувала, ну бо ж 2 і 4: «Тьотя Наталя, а можна вас попросити водУ?»

Удома ми розгойдували одна одну на гамаку – по черзі, потім гойдались разом, співали дуетом «Масік ня нєбі» (ну, це ми робимо часто) і робили купу всіляких дрібниць, які так зближують і запам’ятовуються не окремими митями, а тлом. Таким світлим і безтурботним тлом.

100 днів літа: 14-19 

День сімнадцятий. Ми прокинулися й довідалися, що наші дорогі дівчатка, Наталя й Софійка, уже приготували нам сніданок: два види налисників й трохи фруктової смакоти. Мої літні мрії здійснюються, інколи навіть у такий от спосіб: я хотіла підготувати вечерю в кошику для якоїсь утомленої мами, а до мене самої прийшов сніданок у кошику від Наталочки – до речі, його привезла вранці на велосипеді її донька Софійка.

Приїхала моя мама – і я вирушила до Тернополя. Манікюр-педикюр за дівчачими теревенями, книжки в книгарні й макарони від «Настя спекла» для улюблених київських дівчаток. А потім ще одна моя дивовижна тернопільська подружка, дізнавшись про мою нічийність перед дорогою до Києва, примчала з малою дитиною і купою своїх картин на таксі із гостей, щоби бути разом і провести мене на потяг о 12 ночі. Дорогою мені трапилися чудесні письменниці Ганна Осадко і Оксана Куценко з донечкою, тож наш вечір перетворився на щось дуже тепле й балакуче. А потім ми з маленькою Вікусею танцювали неподалік драмтеатру майже до півночі.

Ох, ви не уявляєте, як сильно все це про любов. І, як то часто буває, усі фотографії з того дня розмиті. 

100 днів літа: 14-19

День вісімнадцятий. Інтерв’ю на радіо «Культура» й презентація «Венеції» в книгарні «Є» були дуже радісними подіями, але радше як приводи зустрітися з іще великою кількістю дорогих людей. Наталочка з Андрієм і їхні гостинні «ластів’яче гніздо» і машинка, Оксанка з Лесею – королеви затишку, Любочка з діточками, Оксамитка, Юлечка, несамовито чудова Богдана Бондар (нарешті ми побачилися наживо!) і ті неймовірно теплі й затишні люди, з якими ми розвіртуалилися під час презентації й опісля неї. І ці прекрасні подаровані маки!!! І записник (Аліно, у мене закінчився попередній і саме з тієї причини я відкладала написання нової казки, уявляєш!), і зошит із казками, писаними від руки, і листівки-обійми-розповіді, і подарунки для Данусі. Ох.

Смачний і балакучий обід з цією дивовижною кількістю чудесностей (я попереджала, що можу писати виключно прикметниками), морозиво в парку, довга дорога в лагідну хатинку (востаннє я там була ще три роки тому, вагітна Данусею!), собаки-розмови-сміх-фотосесія-багато повітря і краси. І шалений щем. Бо так сильно за цим усім скучила.

100 днів літа: 14-19 

 


День дев’ятнадцятий. Ранній підйом, прощальні обійми, приємна дорога до вокзалу. Кава-книжка-краєвиди з вікна в інтерсіті. Листівки в поштовій скриньці. І Дівчинка, яка мене дуже чекала вдома. За півтора дня моєї відсутності вона навчилася самостійно педалювати на велосипеді й пізнала основи агрономії: годує курчат (на фото - разом із прабабусею), рве для них травичку, переказує мені, що треба щось робити з жуками.

Коли я побачила через вікно нашої спальні червону малинку в саду й сказала про це дівчинці, вона довго й голосно кричала «Алілуя!», а тоді наминала ту малину за обидві щоки. Сільське життя особливо прекрасне влітку.

100 днів літа: 14-19

  • 100 днів літа: 1-13
  • 10 років і 8 днів :-)
  • Данусина бібліотека: продовження
  • 100 мрій для 100 днів літа
  • 55 ідей для літа

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014