Надійка Гербіш
серпня 21 (Нд) 2016, 22:58
100 днів літа: 77-83

Ґданськ-Івано-Франківськ-Збараж. Старі міста, море, побачення з чоловіком, презентація, зустрічі, інтерв'ю, ночівлі в друзів, музей, переліт, рідний дім, гамак, усе прекрасне. Цей проект ще не зазнавав так багато фотографій на один запис :-). 

100 днів літа: 77-83

День сімдесят сьомий

На морі було не спекотно, але достатньо тепло для того, щоби скинути куртки й переодягтися в маєчки й короткі шорти. Я будувала пісочний замок так зосереджено, немов від цього залежала моя тримісячна зарплата, Дануся поливала його водою, ми втікали від хвиль і дивилися, як дорослі дядьки так само зосереджено, ніби від того залежить їхня тримісячна зарплата, пускали повітряних зміїв.

Увечері було старе місто, і фісташкове морозиво для дівчинки, і сльооози (бо хтось малий страшенно хотів на велике підсвічене колесо огляду – довелося намріяти, що ми обов’язково прокатаємося на такому, коли той хтось малий підросте), і побачення з І. в кафе (Дануся тимчасом читала книжки!! в заповненій іграшками ігровій кімнаті, бавилася ляльковим будиночком і кухнею – така якась зовсім дівчинка-дівчинка), і джаз.

100 днів літа: 77-83

100 днів літа: 77-83
100 днів літа: 77-83
100 днів літа: 77-83

День сімдесят восьмий

Відносно сонячний, але дуже вітряний день. Гойдалки в чарівному надморському парку Рейґана, 5-тихвилинна прогулянка пірсом і вечірній аеропорт Леха Валенси.

100 днів літа: 77-83

День сімдесят дев’ятий

Короткий переліт – і ми вже в нічному Івано-Франківську. Ще трохи часу – і ми вже у затишному помешканні Богдана й Марічки Галюків. Дануся заснула ще в Богдановій машині, вранці прокинулася, запитала: «мама, ми дє?» і на відповідь, що в гостях, знову міцно заснула. Потоваришувала з двома чудесними дівчатками - Євангеліною і Сольою, допомагала мамі давати інтерв’ю (Христю, Марічко, ви – чудові! дякую величезне за глибокі бесіди!) й проводити презентацію. Зокрема, переглядаючи мультик на килимку.

Про презентацію я ще писатиму окремо, але Франківськ, як завжди, – любов-любов!

Бо це місто, де втома не заважає щастю, де за власний дорожній вигляд не соромно, бо однаково почуваєшся прийнятою. Тут смачно, дарують соняшники (багато), папіряні кораблики(!), книжки, листівки, авторські пряники (ох!) і багато любові.
Понад 30 дорослих і кілька жвавих діток о 16 годині в будень, та ще й у «мертвий» сезон літніх передшкільних відпусток… словом, ви неймовірні. Прекрасна модераторка, радіо-журналістка Христина Стефінів, і запитання присутніх спрямували розмову в якесь дуже правильне за відчуттями русло. То був насправді особливий і такий потрібний вечір особисто для мене – а Дануся тимчасом заснула в машині й з короткою перервою на печивко й туалет увечері спала вже до ранку.

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

День вісімдесятий

Один із тих днів, у які вміщається стільки, що згодом у це складно повірити.

Емоцій і фотографій було дуже багато, тому просто скопіюю запис із ФБ:

«у Збаражі щастя переповнює, вихлюпується поза мене, тож просто мушу ділитися, хоч трошки.
дитина заснула - щаслива, покупана, наїджена малини. а я - не можу. так тут добре, так хочеться ловити кожну мить.
нинішній ранок починався у затишній оселі станиславівських друзів (про них ще чимало розповім згодом), продовжився прогулянкою вуличками Івано-Франківська, піцою і довгою дорогою додому - друзі вирішили відвезти нас машиною (ох, ці турботливі промінчики на моєму шляху!).
далі був замковий парк (із нами були три малі принцеси) і музей, і багато історій тамтешніх скульптур і картин (ааа, ці маленькі слухачки!). ми пускали папіряні кораблики в озері (дякую чарівній станиславівській читачці за таке ніжне бажання втілити одну з наших ста-мрій-на-літо, це така любов!), яке, за кіношною інтерпретацією Сенкевича, перепливав свого часу пан Скшетуський.
озеро бралося аквареллю від західного неба, Дануся ходила босоніж, місяць був велетенським.
удома чекала бабусина вечеря (найнатуральніший орґанік у світі від біологині-на-пенсії) й подарунки: від тітоньки, дорогої сестри, з якою ми трохи розминулися в З., а ще - поштовий пакунок від надзвичайно талановитої читачки. вишукані солодощі, книжки, чай, плетене Маленьке Мишенятко... - прекрасні дівчатка, дякую вам!
і я пила свій новий смачнющий чай, запалювала свічки, перебирала книжки, фотографувала соняшникові букети, привезені з Франика. Дануся тимчасом говорила-обіймалася з прабабцею, а тоді читала свої книжки й гралася дерев'яним ковчегом (уголос, ох, ці діалоги!) у вігвамі.
я так люблю цей дім, це місто, цих людей, цю країну, ці мрії. у такі миті забуваються втома й випробування, а пам'ятається лише вдячність.
а зараз просто хочеться танцювати, бігати (благо, в цьому домі є де), сміятися, читати і бути дуже вдячною.
дякую тим, хто дочитав - я просто мусила цим усім поділитися»

Музейних фотографій буде більше в записі про дітей і музеї, та й із інших частин мушу вибрати лише highlights – вибачте, що однаково тааак багато!

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

100 днів літа: 77-83

- Гііірка!

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

- КозЯ, хочеш подивитися на кораблик?

 

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

День вісімдесят перший

Дануся збирає малинку й помідори з бабцею, я п’ю багато чаїв і потираю ніс, із якого злазить балтійська засмага. Тепла подушка для ніг, яку багато років тому подарувала мені Оксанка Тисовська, зараз дуже доречна. Увечері до нас приходять дорогі дівчата, а згодом ми вирушаємо до них на sleepover. Джо Кокер і Леонард Коен складають нам компанію.

 

 

 

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

День вісімдесят другий

Отруїлася і проводжу майже всю ніч у ванній на колінах із зрозумілих причин, надто неромантичних, щоби писати про них у бложик. Наталя кутає мене в свій халат і робить чаї. Коли я трохи оговтуюсь, мощуся на її канапі в кухні й ми говоримо майже до ранку. А тоді майже до вечора я залишаюся там, де провела ніч. Благо, в Данусі чудові подружки й багато Софійчиних іграшок під руками.

На вечір мені кращає і ми довго спимо. І багато читаємо до ночі. Упіймала лише цей випадковий кадр.

100 днів літа: 77-83

День вісімдесят третій

Ще слабкість – пропускаємо церковне служіння, я смучуся. Але тоді до нас приїжджають далекі Ігорові родичі, з яким нам аж тепер випала нагода познайомитися. Найцікавіше, що довідалися вони про нас, почувши по онлайн-радіо уривок з моєї книжки, й упізнали прізвище Гербіш, яке походить з давнього українського села на території Польщі. Списалися, віднайшлися на родинному дереві, приємно провели час (навіть попри те, що я не їла, бо ще боялася, а Дануся – бо хотіла спати й мріяла про морозиво в ріжку, а не у вазочці, як їй то принесли в місцевій кнайпі). Тож величезне спасибі радійникам – радіо connecting people!

Увечері Дануся бавилася в пісочниці, а я читала «У пустелі та джунглях» Сенкевича, розгойдуючись на гамаку. Бо коли твоя мама – в Кенії, сестра – в Ірані, а тебе чекає чергова польська осінь, вибирати інше відпочинкове читання якось не випадає.

А зараз ось п’ю чай із пакунка від талановитої читачки, що дочекався нас удома, в своєму найзатишнішому-з-кабінетів, поки Дануся з прабабусею обговорюють віммельбух «Рік у лісі» (який швидко набридає обговорювати мамі), згадую цей минулий тиждень і почуваю вдячність. Дуже багато вдячності.

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

 

100 днів літа: 77-83

  • 100 днів літа: 70-76
  • 100 днів літа: 41-47
  • 100 днів літа: 34-40
  • 100 днів літа: 27-33
  • 100 мрій для 100 днів літа

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014