Надійка Гербіш
жовтня 12 (Ср) 2016, 23:54
Осінньо-щоденникове

Наше осіннє меню визначають кольори й прянощі. Ще влітку я збирала, сушила, молола й закорковувала в крихітні слоїки базилік, петрушку, селеру. Везла з собою через кордон і митницю хрін і часник, мед і цю свою маленьку зелену суміш. Сушена паприка, африканський чай з імбиром, кава з мигдалем, чорний перець, шипшина – усе, усе з дому.

Осінньо-щоденникове

Поки я готую (борщі, гарбузові супи, млинці, сирники, салати, гречаники, усе це кольорове, знаєте), на моїй кухні горять свічки й звучить музика з дому. Ті ж пісні, які (теж – ті ж) музики грали в моєму збаразькому кабінеті. І ще зовсім трохи Моцарта.

Читаю старі (в усіх сенсах) книжки, поки застуджена Дануся (а завтра ж мали бути перші заняття з танців – jazz, ох) спить на руках у тата.

Осінньо-щоденникове 

Просто зараз у духовці сушиться гарбузове насіння. Зовсім неподалік від дому величезний світловий фестиваль, але там дощ і я побачила його лише мигцем, вибігши в магазин по молоко й еклери. Повернулася, до речі, з насінням чіа, ґої й пригоршнею тонких кокосових скибочок. тепер у холодильнику настоюється перший у моєму житті «чіа-пудинг» - га?

Дануся вдягає тата на роботу, він каже: «щось мені в носі лоскоче», а вона заглядає йому в очі й запитує: «може, мама?»

Ігор уже вийшов, Дануся поруч зі мною малює смішні акварелі, я дивлюся розклад занять на тиждень і думаю, що цієї осені мушу багато читати про світло – поміж усіма цими статтями про війни, прогнозування політичних процесів, соціальну політику й біженців. Про Поліанну, що дорослішає, наприклад.

Осінньо-щоденникове
Осінньо-щоденникове

Нам із Данусею перед від’їздом подарували дивовижні в’язані шкарпетки. Удома дуже тепло, але я однаково ношу їх. На ногах. Дівчинка – на руках.

Натомість надворі безперестанку дощить і холодно настільки, що я ношу шерстяні колготи під джинсами, зимову куртку, плетені шапку-снуд-мітенки й багато шарів кофтин.

Це місто вже не видається аж настільки чужим, як минулоріч, а я в ньому не така вже загублена. Навіть ті кілька знайомих облич, котрі засвічуються усмішками, щойно я заходжу до аудиторії, підбадьорюють дуже.

Осінньо-щоденникове

У бібліотеці мені несподівано збільшили кількість книжок, які можна брати за один раз, з 4 до 10. Просто так. А на додачу запропонувати повирізати листочки-гарбузи з кольорового паперу на їхньому пресі в подарунок Данусі. Ігор розказує, що дівчинка, щойно прокинувшись, біжить шукати «нові книжечки». А вечорами просить мене читати їх знову й знову.

Дорогою додому забігаю в малесенький овочевий магазинчик на розі, де ми любимо робити запаси, щоби взяти корінчик петрушки до борщу й дві мандаринки – сюрприз для Данусі, а продавець на додачу дарує мені чудесне декоративне гарбузятко.

Нічого не фотографую, крім якихось інстаґрамних клаптиків. Зате читаю запоєм, замість сну, як колись давно.

На моїх ключах – прекрасний полотняний «брелок», отриманих у подарунок на Львівському форумі видавців. Наче така дрібниця, але в свій цілковито фейський спосіб додає домашності.

Осінньо-щоденникове

І ще про фей – з підглянутого у Wildandfree.co: «Феї навіть більше, ніж справжні – не тому, що кажуть нам, наче дракони існують, але тому, що кажуть нам, що драконів можна перемогти» (Ґ. К. Честертон)

Холодні трамваї цокотять колесами – я задумую собі вчитися під цю музику, а натомість просто дивлюся у вікно й тихо усміхаюся. Якесь таке особливе передчуття дива всередині.

Осінньо-щоденникове

Цієї мокрої, застудженої осені нас так добре лікують маленькі вияви турботи, листівки в скриньці (дякую, Крі! дякую, Іро!), кольори, прянощі, старі книжки, розмови майже пошепки, свічки, мрії, оце все таке необхідне. І так сильно хочу, щоби для кожного з вас ця осінь була доброю і затишною. Дуже-дуже світлою.

 

Ну і бонусом - трішки Данусиних розмов у переїзді Збараж-Лодзь:

Осінньо-щоденникове

У Синяві (в батьківській хаті Данусиного тата)
Ігор: Донечко, треба помити руки.
Дануся: Тату, це не має сенсу.

(Руки помилися, але дівчинка була права: за секунду вони знову полювали за котом)

*
Там само, вилізла на вершечок кутового дивану:
- Ви будете моїми підлеглими, - з такою, знаєте, чарівною усмішкою. - А я буду принц.

*
Ігор інспектує валізу перед від'їздом:
- Надійко, ти ж бачиш, що вона не закривається.
- Мені треба все, що там є. Я й так вийняла половину.
- Але ж вона не закривається, - починає виймати речі не першої необхідності, у мене на очі накочуються сльози, бо я завжди невиправдано сентиментальна.
- Я не поїду без гірлянди! - бурмошуся сильно.
- Не сваріться! - втручається Дануся, дивлячись на тата, а тоді підходить до мене й обіймає за шию, - не плач, все ми зробимо, все буде гарно!

*
В автобусі обговорюємо з Данусею мій затяжний кашель і чому я не можу багато говорити вголос. Саме проїжджаємо красиво освітлений львівський гіпермаркет:
- Дивися, дивися, як красиво! Правда, тобі вже краще?

*
На митниці забрали у всіх будь-які продукти тваринного походження (йогурти, яйця, усе таке). Нам дозволяють залишитися в автобусі, поки всі решта рентгенять сумки. Дануся до прикордонника, який зайшов у автобус:
- Нема нашої смакоти, забрали!


На Варшавському вокзалі, несу дівчинку на руках, відволікаю від поспіху розмовами:
- Кого я люблю?
- Бодяню.
- А ти?
- Маму і тятя. І людей!

*
У Лодзі, неподалік нашої вулиці, під проливним дощем без парасолі:
- Мамо, мамо, дивися, це наша дома, наш Йодзь, я можу його бачити!

*
Послухавши кілька розповідей бабці Тані, що повернулася з-над озера Вікторія в Африці, вимагає історій про бегемотів.
- А чому ти не знаєш про бегемотів?

*
Щойно:
- Що ти робиш?
- Записую.
- Сьо? Життя?

*
- І ти вже закінчуєш?
- Майже.
- Ти вже майже закінчуєш! Молодець! Я тебе так люблю!
  • 70 щонайзатишніших осінніх традицій
  • 100 днів літа: 63-69
  • 100 днів літа: 20-26
  • 50 зимових родинних активностей для радості
  • Щоденникове

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014