Надійка Гербіш
серпня 07 (Нд) 2016, 22:41
100 днів літа: 63-69

Як і минулий, цей тиждень – час переосмислень, нової перспективи й смиренної вдячності: того незручного відчуття, коли усвідомлюєш, як багато тобі дано і як часто ти цим нехтуєш. Нічого такого – звичні мамські будні: книжечки, розмови, розмальовки, прогулянки, праний вручну одяг після численних калюж, зелений ринок, борщі, багато літературної роботи, коли дівчинка засне. Час із чоловіком, коли просто добре бути поруч. За відсутністю лежаків під відкритим небом – нічні читання давно відкладених книжок. І радісні несподіванки – яким ще тільки втілюватися незабаром.

100 днів літа: 63-69

День шістдесят третій

Дощ і калюжі – головні події дня.

Зелений ринок і багато кухні – втомлює, але, Боже, як чудово мати маленьку затишну кухню. Як добре мати людей, яким можеш (і хочеш!) готувати їсти. За якими навіть посуд приємно мити.

Я вже й призабула, як багато й тремко колись про це мріяла.

100 днів літа: 63-69

День шістдесят четвертий

Дитяча бібліотека – ох, Данусю звідти годі витягти. Ну, хіба що сказати, що поруч – велетенські калюжі. (Ні, ґумачків ми в той день не мали з собою).

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

День шістдесят п’ятий

Лодзький Лувр – така чудесна краса всього в десяти хвилинах ходьби від нашого тутешнього дому. Час у музеї з улюбленою дівчинкою, яка - усюди, усюди, ох! – воліє ходити босоніж. Трохи класичної музики, трохи картин і антикваріату, золотий Оскар і, як заповідала прекрасна Франсуаза Барб-Галль, тістечко в музейній кав’ярні (з’їла мама; дитина була надто зайнята босоногим вивченням музейного подвір’я; з тієї ж причини мама не підписала жодної листівки з музею).

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

День шістдесят шостий

Зелений ринок, борщ, усе таке, якийсь дуже домашній день. Мама запитує скайпом з Кенії, що в нас цікавого й нового, а я не надто маю, що розповісти. Благословенний час тихих буднів – те, що особливо ціную зараз. (Навіть якщо цього не скажеш з мого втомленого виразу обличчя увечері).

Про фотоаппарат забула, натомість записала трохи діалогів.


Дівчинка часто визирає у вікно: «Мамо, уже зима? А коли зима? А чому ще літо? А чому буде осінь? А яка осінь? А зима коли?»

Запитую, чи буде щось робити. – Зараз ні. – А коли? – Коли буде зима, Різдво і подарунки.

- Допоможи мені, будь ласка, забрати одяг з балкону, бо буде дощ.
- Ні, не дощ.
- А що?
- Зіма.
- Ти хочеш зими? Чому?
- Бо тьоді будє Їздво, манінюніки і яїньта! (Різдво, подаруночки і ялинка)
*
- Доню, не кричи тут, ми в квартирі, поруч сусіди, їм може заважати.
- А де можна кричати? Тільки в Збаражі?
*
Після денного сну:
- Пташечко, будеш макарони з рибкою чи кашу з молоком?
- Ну… просто книжечки читати.

«Я чудова, - каже. – І ти чудова!» Обіймає за ногу: «Я тебе так люблю! Дуже-дуже сильно».

День шістдесят сьомий

Ну що ще робити дівчатам, які дуже-дуже сумують за провінцією? Звісно ж, брати лупу й еклери й вирушати в Ботанічний сад. Пікнікувати, бігати босоніж, розмовляти з білочками й качками, знайти дерево гінкго й взяти собі два листочки на пам’ять, видивлятися квіти, слухати бджіл, гойдатися на гойдалках і безкінечно повторювати: «О, а це вирощує прабабуся Надя в Збаражі!»

Дівчинка знайшла в пісочниці загублену кимось кицю, пригортала, втішала, гойдала на всіх гойдалках. Довелося увечері купити їй власну малесеньку (іграшкову) кицю.

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

День шістдесят восьмий

Лінивий дощовий день. Кухня-робота, какао-книжечки, ляльковий будиночок рятує від нудьги, як і веселі ігри з татом. У мене – перестановки, хочеться ще більше затишку в це мале помешкання.

Ледь змушую себе вийти на прогулянку з дитиною (а мріяла ж про ковдру, відерце бельгійських фриток і дивитися кіно). У кожному разі ми повертаємося скоро: після десятки раз оббіганої калюжі одяг мокрісінький і брудний. Зате дитина щаслива.

А я нагадую собі, як довго молилася, прохаючи Бога послати нам малятко. І як часто уявляла собі оті ґумачки, втрату свободи, запорошений стосик фільмів-до-перегляду, на яких ніколи не буде часу. Боже, дякую.

Тато І. ділиться з нами чудовими планами – і ми тішимося і мріємо разом із ним.

100 днів літа: 63-69

День шістдесят дев'ятий

Церква-прогулянка в парку-домашні веселощі. Фотоапарату не брала, тож телефонофото.

А увечері – прогулянка неподалік дому, змокла у фонтані дівчинка, перший цього року шматочок кавуна – рано ще, мабуть, бо несмачний.

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

100 днів літа: 63-69

 

  • 100 днів літа: 55-62
  • 100 днів літа: 48-54
  • 100 днів літа: 41-47
  • 100 днів літа: 20-26
  • 27

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014