Надійка Гербіш
липня 24 (Нд) 2016, 23:10
100 днів літа: 48-54

Літо в Lodz-edition: переїзд, тимчасова адаптація до міського життя і всілякі дрібні радості. Мені здавалося, що я весь час була зайнята прогулянками з улюбленими й приготуванням їжі (бабцю, тут тебе дуже бракує!), проте, виявилося, що я також встигла написати чотири робочі тексти (два з них – для нової книжки, тієї, що про радість, і тієї, чий дедлайн тікає все голосніше). Місто – це продуктивність?

100 днів літа: 48-54

День сорок восьмий

Наша дорога до Лодзя тривала 21 (!) годину. Мама-донечка, численні сумки, три пересадки.

У Тернополі нас проводжали дорогі дівчатка, і ми мали ще трохи часу посидіти в кав’ярні, доки діти розглядали передгрозове небо, пороздивлятися красиві меблі в новому магазині й змокнути під дощем.

У автобусі довелося розповідати комусь малому про те, чому ластівки літають так низько, трактори стоять на людських подвір’ях, а черга машин і автобусів на кордоні тягнеться так повільно.

На Варшавському вокзалі я вперше за багато років наважилася щось купити в МакДональдсі (після свого давнього відрядження до Америки, де нас харчували, здебільшого,в МД, я його ненавиділа гіркою ненавистю), і це був, звісно, геппі-міл. Ну і ще, звісно, добре мати усілякий прекрасний дріб’язок у кишенях: компас, лупу, фетровий пальчиковий театр…

У Лодзі нас зустрів І. – і я навіть не вмію описати цю зустріч. Скільки ж ніжності й безкінечної любові в стосунках «татко-донечка»! Я теж була дуже щаслива, але коли І. пішов на роботу, плакала. Встигла скучити за Збаражем.

100 днів літа: 48-54
100 днів літа: 48-54

День сорок дев'ятий

Я прокинулася не в найкращому гуморі (а ви спробуйте забути про баклажани і духмяні помідори з городу, про сад і гамак, про маленький басейник і кабінет, про дорогоцінних людей, які залишилися в нашому містечку – літо поза Збаражем здається несправжнім), а Малючка розкошує: нічого їй крім тата не треба.

Згортаюся клубочком Ігорю на колінах (дівчинка тут же моститься на мені), прошу в Бога пробачення за невдячне серце й потроху приходжу до тями. Іду на свою маленьку кухню готувати їсти, виглядаю на балкон у абсолютно чарівний дворик, обсаджений деревами й кущами, листуюся з подружками – і ще, і ще, бо всі скучають так сильно-сильно. Дануся читає книжки, грається іграшками, допомагає по дому – тут вона вже не мамин «хвостик», а самостійна господиня, яка робить буквально все сама-сама-сама. І я вже дякую Богові за цей період поза маленьким містом, і що ми всі разом, і що дім там – де серце, а серце поруч із цими двома. Чомусь приходить усвідомлення, яка короткотривала ця можливість пожити в іншій країні, хай і у великому місті, і гостро хочеться користати з кожної миті цього періоду. Я вголос мрію про будиночок, оточений сотнями метрів природного простору, де будуть гратися-вчитися-зростати наші діти. І згадую, що тут, у Лодзькому літі, мені ще треба встигнути піти в бібліотеки й музеї, і на пікнік у ліс, і ще – купити трохи гарного одягу (те, що я купую страшенно рідко, і аж тоді, коли попередній зноситься мало не до дірок), бо ж ці шальоні європейські розпродажі саме зараз.

А тоді приходить дядечко поштар – і приносить давно вимріяний журнал Wild+Free, я захоплено читаю його і знаходжу стільки потрібних слів саме на цей період.

100 днів літа: 48-54

День п'ятдесятий

Наважуюсь ухвалити важливе робоче рішення – знову на користь сім’ї.

Ластівки літають високо і скрекочуть. Дануся гуляє з татом, я не можу відірватися від онлайн-пакунку Wild+Free, слухаю подкаст, готую їсти, займаюся домом, роблю манікюр, багато працюю. Вирішила спершу підготувати всі дрібні тексти, щоби згодом з чистим сумлінням працювати над книжкою. Нинішній текст був дуже цікавим мені, бо про книжку Катерини Міхаліциної. Вона нам якраз ідеально пасує до нашого прибудинкового лодзького двору! (У серпні читайте на Барабуці).

Дануся «миє» підлогу: «Мам, стій! Посю тєбє, баляю тєбє, сьоб тьи не паля!» (Прошу тебе, благаю тебе, щоб ти не впала!»

100 днів літа: 48-54

100 днів літа: 48-54

День п'ятдесят перший

Вранці в дверях – дядечко поштар.

- Прізвище - Гербіш? - запитує.
- Абісь - то я, - заявляє Бодяня, вмостившись в мене на руках і тицяючи пальчиком на себе.
У пакунку нічого смачного чи іграшкового не знайшлося, довелося імпровізувати. Тим паче, що великий красивий дерев'яний будиночок залишився в Збаражі.
Звісно, хочеться ще обклеїти його красивими «шпалерами», додати затишку, але то все – процес. І ще хочеться, аби Богдана за цим процесом спостерігала (і брала в ньому участь, звісно). Такий маленький урок маленьких кроків і дизайну інтер’єрів одразу))). Дівчинка грається з будиночком подовгу, як і в Збаражі раніше – і байдуже, красива різьба чи картонна коробка.

100 днів літа: 48-54

 Оновлена версія - однаково крива (ми клеїли разом, але в мене самої вийшло б не краще), але Дануся її дуже любить

100 днів літа: 48-54

"Пательня" на плиті, щоб ви розуміли :-)

 

День п'ятдесят другий

Фейсбук нагадав, що нашій маленькій дівчинці цілих 2 з половиною роки. Наш тато повернувся з нічної зміни, тож ми його погодували й чкурнули в Мануфактуру. На території торгового центру насипали великий безкоштовний «пляж» з лежаками, шезлонгами, волейбольною сіткою, пальмами і гойдалками для дітей. Поруч – фонтани й музика. Краса!

У магазині ми забрали замовлений раніше Данусин перший набір Lego. У наборі – тато, мама й донечка. Мама впала, Дануся – мені: «Мам, дай мені маму, таку Надійку! Ну дай мені, буляска!»

 

100 днів літа: 48-54

 

 

 

День п'ятдесят третій

Уранці в кухні знайшла букет ніжних квітів і вкотре зрозуміла, що чоловік, який може працювати весь тиждень у нічні зміни, а тоді, в довгоочікувану суботу вийти з роботи вранці й, помітивши сіре небо й зіпсовані плани на пікнік біля озера, зупинитися біля квіткарки, щоби розфарбувати день своїй дружині - це моя велика любов.

Але холод-не-холод, їсти треба, тож ми вирушили в Мануфактуру на закупи (там Ашан)), побігали на «пляжі» й повернулися додому. І влаштували сонний день :-)

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

День п'ятдесят четвертий

Ми пішли до церкви, звідкіля Дануся затягнула нас до піцерії, яку запримітила дорогою. Ми пробували впиратися, але безрезультатно. Наша босонога дівчинка (вона ходить босоніж удома, у селі, у великому місті, у маленькому містечку, в церкві, у піцерії, на пляжі… словом, вона просто ходить босоніж) вибрала дуже затишне місце в старовинній міській віллі, з привітним італійським шефом (пузатим кучерявим, дуже привітним дядьком), акваріумом, доброзичливим персоналом, дитячим куточком і справді дуже смачною піцою. А потім попросила нас піти в парк на гойдалки… і заснула дорогою на татовому плечі. Тато переклав її на лавку в парку, вмостився поруч, а я… ох, я заснула просто на траві біля них.

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54

 

100 днів літа: 48-54


  • 100 днів літа: 41-47
  • 100 днів літа: 34-40
  • 100 днів літа: 27-33
  • 100 днів літа: 14-19
  • 100 днів літа: 1-13

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014