Надійка Гербіш
грудня 12 (Пт) 2014, 23:05
27

Сьогодні мені 27 і в мене є безліч приводів для вдячності. Цього року я навіть не вигадувала собі жодних вішлістів. Бо найважливіше і найкраще в мене все одно вже є. Засинаючи, я сказала Ігорю, що то буде мій найкращий день народження so far. – Я знаю, - відповів він. – І чого? – Ну чого? – перепитав Ігор, але я наполягла, щоби він сам сказав. 

Сьогодні насправді був чудовий день. Моя дівчинка, у якої за останній місяць просто якась неймовірна кількість досягнень (справно ходить на горщик, говорить кілька нових слів і навіть днями сказала перше речення, «тата аЄ!», пробує ходити, показує в книжечках деякі фрукти і деяких звірят, показує, яка вона велика, дає цьом і підіймається на моє прохання, etc.), цілий день мені виспівувала своє ніжне-ніжне «мама» і плескала в долоні майже щоразу, коли я відповідала «так, доню». Наш дорогий маленький друг Валентин приїхав у гості – вдруге за тиждень, але вперше з БАТЬКАМИ. Сьогодні його всиновила пара наших чудових друзів, і ми всі від того такі несамовито щасливі. Бабуся, як завжди, наготувала смакотиння, а мама потішила маленькими веселощами. Коли друзі поїхали, ми з Малючкою пішли гуляти вдвох і вона спала в мене на грудях у затишній слінгокуртці. Надворі було все, як я люблю: сніг і несамовито красиве небо.

Поміж цим усім я приймала-читала прекрасні вітання й листи. А ввечері надійшов зразок угоди на видання моєї нової книжки в чудовому видавництві. І я собі подумала, що, насправді, я ж із самісінького дитинства мріяла працювати з книжками. А тепер маю цілих вісім написаних книжок – сім уже вийшли, а восьма вийде незабаром. Ніколи не думала, що колись буду перекладати книжки, але переклала їх аж чотирнадцять. Жодної – цього року. Зате цього року я знайшла собі письменницю, яку хочу перекладати і перекладати.

І я така вдячна тій маленькій дівчинці, яка багато і наполегливо мріяла.

Я така вдячна, що маю у Кого вірити. Бо насправді не уявляю свого життя без віри в Бога. Без радості в усвідомленні Його любові. Така вдячна, що в мене є Ігор. І наша дивовижна дівчинка. І рідні. І церква. І країна, яка болить у грудях, але така рідна і люблена. І такі неймовірні друзі. І книжки. І взагалі.

P.S. Цього року я не мала жодних вішлістів, але в якийсь момент подумала, що було би, усе ж, добре мати хоча б одну маленьку екстравагантну мрію. Тож намріяла собі новий молескін. І, уявляєте, я його таки знайшла в красивому пакунку – бо одна знайома фея вміє читати мрії.  

 

Мітки: підсумки
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»
  • "Одного разу на Різдво"
  • Дорога, радіо і дощ
  • Щоденникове
  • Постфорумне

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014