Надійка Гербіш
листопада 07 (Пт) 2014, 20:19
Дорога, радіо і дощ

Щойно дописала останній розділ нової (дорослої) книжки й відіслала рукопис у видавництво. Ми вже встигли узгодити формат і стиль, але ще ніяк не доберемо назви. Я тааак тішуся, що завершила роботу над текстом. Ця книжка була для мене складною, схожою, радше, на сповідь.

Ну а особливо тішуся тому, що зараз матиму більше часу - і вільного натхнення - на нові дитячі книжки. Бо Дануся невпинно надихає. За той час, що я не писала сюди, вона почала говорити кілька слів і навіть одну фразу ("де? є!"); самостійно ставати й стояти; відростила собі восьмого зуба. Стала ще більше такою маминою-маминою. Якось образилася на тата (вмикнула йому повний ігнор і, навіть не дивлячись, відкидала його руку від себе) за те, що він мене лоскотав, а я голосно протестувала. Як і раніше, шалено любить книжки. Особливо любить малюнки в усіх трьох "Мишенятках" (спасибі прекрасній художниці Віці!). Така моя-моя дівчинка.

Ми багато-багато гуляємо і говоримо про все на світі. Я шукаю для неї санчата, мрію про сніг і світло Різдва. Коли, дасть Бог, приїде Валентин і буде так затишно. Так хочу грудня: тоді вийде ще одна книжка, присвячена доні, із абсолютно казковими малюнками (добра фея Мар'яна Савка мені вже їх навіть показувала!).

Так, я знову починаю мріяти. Бо останнім часом геть розучилася. Учора ми поверталися з прогулянки з подружками - дорослою Ілонкою і маленькою Наталочкою - коло вечірньої туманної річки. Я казала Богу, що тут дуже красиво і що я б так хотіла знову вміти мріяти.

- Мрій, - здавалося, відповів мені Він.

- Але мрії мусять бути закорінені хоч у щось. А, Ти знаєш, те, що відбувається зараз на Сході, вибиває ґрунт із-під ніг. На що обперти свої мрії?

- Закорінюй їх у Мене.

І я буду. Тому що більше так не можу. Боротися з безсилою злістю, котра підкочує до горла щоразу, коли читаю новини. Бабратися з побутом, котрий ніяк не вдається приручити. Нічого не встигати. Снити про війну. І, знову ж, не насмілюватися мріяти. Мені так хочеться, як колись, дякувати за все і безперестанку радіти. Тому що це важливо. Я буду писати про хороше, яке майже розучилася помічати довкола. Нехай вдячність знову повернеться в мої молитви і наповнить їх собою. Бо Він є. 

  • Щоденникове
  • Постфорумне
  • Два роки Теплих історій
  • Уберегти серце
  • Листи

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014