Надійка Гербіш
грудня 29 (Чт) 2016, 23:06
FAQ: відповіді на питання, які найчастіше приходять у читацьких листах
Раз на місяць-два я засідаю за сайтову пошту – і за два-три дні відповідаю на кілька десятків листів. Це при тому, що особисту пошту й месенджер на ФБ намагаюся перевіряти щодня і відписувати, не сильно зволікаючи. Кожен читацький лист – особливий і щирий, і я безмежно вдячна за тепло, відгуки й історії, якими ви ділитеся. Ці листи дуже-дуже надихають і додають сил.

Однак, більшість питань до мене, які в них трапляються, схожі між собою, тож для того, щоби вам не доводилося чекати на відповіді місяцями, я вирішила зібрати їх тут.

FAQ: відповіді на питання, які найчастіше приходять у читацьких листах

Звідки Ви берете натхнення?

Це питання найчастіше звучить не лише в листах читачів, але й під час інтерв’ю. Натомість я, за всі ці роки намагаючись вигадати щоразу нову відповідь для кожного, хто запитував, перестала в нього вірити. Тобто, вірити в концепцію, яка часто стоїть за цим словом.

Я пишу не в моменти якогось надприродного осяяння, не вишукую особливих місцин, не одягаю чарівного нічного ковпака на голову (хоча мріяла про такий у дитинстві, уявляючи себе Джо Марч). Пишу, коли донечка спить чи зайнята грою, а в мене немає терміновіших справ – як-от приготування обіду, розвішування прання, прогулянки з дитиною чи здачі робочого або навчального проекту. Тому натхнення, у найширшому сенсі, у всьому довкола. У буднях, у радостях, у смутках, у внутрішньому світі, у світі зовнішньому. Можливо, за саме натхнення для писанини важливіший механізм, який переробляє оце всюдисуще натхнення на думки й відчуття, якими дуже хочеться поділитися з іншими.   

Ви над чимось зараз працюєте?

Писати – це моя робота. Яку я, до того ж, надзвичайно люблю. Тож так, переважно я над «чимось» працюю. Навіть якщо в той конкретний день/тиждень/місяць не написала жодної сторінки. Наприклад, за 2016-тий я написала одну дитячу книжку й дописала ще дві – дорослу й дитячу. І маю небезпідставні сподівання, що всі вони побачать світ у 2017-му. Того ж року писалися різні поза-книжкові тексти, щоденники, блоґ, навчальні статті – і теж були частиною цієї безперервної роботи. Більше того, ідеї, які виникли саме тоді, враження-спогади, зібрані саме тоді, уривки розмов, молитов, думок, почутих і промовлених саме в цей рік, можуть вилитися в тексти наступного року – або через десять літ. Та коли завгодно, зрештою. Мабуть, у цьому одна з переваг письменницької роботи. Хоча цих переваг, звісно, безліч :-).

Чи можна з вами листуватися?

Колись, малою, я мріяла отримувати листи мішками. Уявляла, як читатиму й відповідатиму. І я насправді дуже вдячна за всі листи, які мені приходять. Однак часу на відписування залишається не так багато, як я собі уявляла в дитинстві.

Ще одне з найпопулярніших питань, тільки вже не читацьких, а журналістських – як я все встигаю. І це «все» тут дуже відносне, бо, очевидно, встигнути все – неможливо. Однак, поєднання великої кількості ролей – дружини, мами, господині, професіоналки, студентки, подруги – особливо в чужій країні, без допомоги рідних-друзів-нянь-і-дитсадків, буває непросто. Кожна хвилина в цьому графіку або стає активом для котроїсь із цих сфер, або ж стає моїм особистим пасивом. Минулий рік я часто жертвувала сном, часом-на-себе, часом на спорт-прогулянки-спокійне читання дорослих книжок і майже не дивилася кіно (зрештою, на нього в мене не вистачає часу вже дуже, дуже багато років) – і результат особисто для мене виявився не найкращим. Тому наступного року хочу скоротити й так невеликий відсоток часу, який проводжу перед комп’ютером, і з усієї любові й поваги до людей, яким може бути важливою моя особиста думка, мушу сказати: ні, на жаль, зі мною не можна листуватися.

Не через те, що я не ціную вас, а через те, що моїм пріоритетом є найдорожчі люди, яким потрібні мої час, любов і турбота – а ще я сама, не виснажена, сонна, слабка й дратівлива, а спокійна й радісна, сильна і присутня: тілом і думками.

Ви могли би прочитати цей вірш/текст і написати свій відгук?

На жаль, я не читаю текстів, які отримую в листах. І з тої ж причини, чому не веду листувань із читачами, і ще тому, що, мушу зізнатися: критик з мене ніякий. Ну зовсім-зовсім. Тож давати якусь там дуже досвідчену пораду з приводу того, чи варто вам далі писати, не можу.

Зате можу сказати, що писати необхідно, якщо це приносить вам радість!

Шукати свій голос, не схожий на жоден інший (це справді важливо в доброму письмі), читати багато і з любов’ю, пильно і вдячно дивитися на світ навколо, слухати… То дуже загальні поради, але потрібні.

Я хочу видати книжку. Куди мені звернутися?

Напевне, найкращий спосіб – почати з «довірених критиків». Близьких людей, яким ви довіряєте і які не бояться вас образити. Критика – цілюща.

Що ж до видавництв, то важливо розуміти, що кому надсилати. Якщо ви справді любите писати, то, ймовірно, цікавитеся ситуацією на книжковому ринку й знаєте, хто що видає і кому який формат міг би підійти.

Про сумне: якщо ви кажете, що написали книжку, і запитуєте, в якій друкарні найкраще її видати, вам краще її не видавати. Доти, поки не зрозумієте різниці між друкарнею/редакцією/видавництвом. І самвидавом теж.

Українське книговидання достатньо сильне й серйозне, тож видавець, який зацікавиться вашим текстом, запропонує вам авторську угоду, у якій буде вказаний наклад, гонорар, відсоток роялті й іще багато чого. Його завдання – знайти редактора, ілюстратора, друкарню, займатися промоцією/презентацією/книгорозповсюдженням/юридичними питаннями.

Можна, звісно, піти шляхом самвидаву – він мені невідомий, тож не можу поділитися жодним досвідом. Але вважаю, що молодому автору не варто з цього починати. Ще й тому, що робота з видавництвом – навіть найкоротша, та, що полягає у відмові (якою може слугувати й мовчання) – це важлива й потрібна літшкола.  

Важливе: відмова не обов’язково означає, що текст поганий. Може, ви просто погано вивчили ринок і запропонували не той текст не тому видавцеві.

Успіхів!

Я – ілюстратор, мені б дуже хотілося проілюструвати Вашу дитячу книжку. Як узагалі я можу запропонувати свої роботи видавцям?

На українському видавничому ринку ілюстраторів відбирають видавці, здебільшого без попередньої консультації з автором. Тобто, хто ілюструє, письменники дізнаються вже тоді, коли є контракт між художником і видавництвом і готові малюнки. Але, може, вам стане в нагоді порада написати безпосередньо видавцеві з коротким портфоліо своїх робіт і описом формату, із яким хотілося би працювати.

Що зробити, щоби мої тексти з'явилися в збірці "Теплих історій"?

Я не маю жодного стосунку до серії, окрім того, що мої книжки її заснували. Власне, поява моїх збірок аж ніяк не планувалася у форматі початку серії. Але обидві книжки стали шалено популярними, свіжі наклади з'являлися одні за одними, а читацькі листи з прекрасними життєвими історіями приходили на мою скриньку мішками. Тож рішення видавництва продовжити друкувати схожі тексти (спершу фанфіки, а тоді й повноцінні авторські збірки) можна зрозуміти. Так заснувався цілий новий напрямок у сучасній українській літературі. Однак, як я вже сказала, це рішення видавництва й мене воно ніяк не стосується :-). В інтернеті й, власне, уже надрукованих збірках, можна знайти відповідні адреси, куди надсилати свої історії. Над серією також працюють відповідні редактори.

Мітки:
  • 10 років і 8 днів :-)
  • "Липкі підлоги хороших мам" і мій баланс встигань та невстигань
  • "Одного разу на Різдво"
  • Листи-замовлення: ВАЖЛИВЕ
  • Листи

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014