Це був добрий і світлий місяць – не такий повітряний і навдивовижу продуктивний, як січень, та однаково приємний. Найбільшим викликом стала тижнева поїздка Ігоря в Україну – я не лише несамовито скучала за ним, але й заповзялася втиснути в свій графік усі справи, які встигаються, коли ми вдвох, та ще й додати купу позадомашніх активностей, щоби ми з дівчинкою не так сумували. Та скоро я зрозуміла, що це розтягує мій ресурс надто тонко (так і луснути можна!), відклала роботу й навчання (і навіть відповіді на читацькі листи) на кілька днів і просто насолоджувалася нашим дівчачим часом з Дануською. Ми ходили в кіно і на дитячий майданчик (бонус мамі – смачна кава), запрошували гостей, їли смачну піцу в італійській піцерії з місцевими друзями, робили домашні пікніки, багато гуляли, багато читали. А потім приїхав тато – і щастя якось одразу примножилося.

Книжка лютого (доросла) Той-таки тато привіз нам з України добрий десяток чудесних книжок – про деякі з них розповім у наступних серіях. А я продовжувала читати ті, що почала (й показала) в попередні місяці. Однак коротюсіньке антиутопічне оповідання Курта Воннегута, "Гарісон Бержерон”, прочитане в останній день лютого, несподівано дуже зачепило. За його мотивами подумалося, що ортодоксальні християнські пости, які включають і відмову від соцмереж, дають прекрасну можливість вийняти "a little mental handicap radio” з вух. У оповіданні – менше шести сторінок, якби раптом вам хотілося прочитати теж, але здавалося, що немає часу.

Книжка лютого (дитяча) Тут уже традиційно: чудових дитячих було багато, і читала я їх Данусі значно частіше, ніж дорослі – собі. На фото – кілька найбільш читаних цього місяця. Мої особисті фаворити – книжка про Шеклтона і супер-стильна адаптація "Маленьких жінок” для найкрихітніших читачів. Ну і, звісно, казки з жолудевого лісу – Ґруффало ми ще не читали, однак стиль його творців встигли зацінити. До речі, ми також почали читати поезію у традиціях @poetryteatime. І це такий чудовий, затишний і глибокий час разом!

Тут я також робила підбірку для Старого Лева про книжки, які вчать хоробрості – може, вам буде цікаво.

Напій лютого Кава. Заради задоволення і заради виживання. Кави цього місяця було багато.

Страва лютого Британські теплі фруктові крамблі! Я вже ділилася переписом у фейсбуку, але розповім ще й тут. Бо знову (зрештою, то вже традиційно) з цілковито некулінарної книжки, я відкрила для себе десерт, який тепер на нашому столі практично щодня. Дуже швидкий в приготуванні (5 хвилин + 25 хвилин випікання), корисний (важливо, якщо у хаті в наявності три солодкоїжки) і смачний (а те, як довго-вдоволено-медитативно поїдає його Дануся, вивільняє працюючій-здебільшого-з-домумамі трохи часу на роботу).Класичний перепис: 200 грам полуниці, 100 грам борошна, 50 - цукрової пудри, 50 - вершкового масла, полуниці чи інші фрукти-ягоди (у нас найчастіше яблука) нарізаються й кладуться на дно керамічної форми, з решти інгредієнтів руками робляться "крихти" й посипаються зверху, далі в духовку, нагріту до 180 градусів на 25 хвилин або до зарум'янення. Зазвичай я беру принаймні вдвічі більше інгредієнтів – і готую разом з Дануською. Зверху можна поливати заварним кремом (custard sause), збитими вершками чи класти кульки морозива.

Найзатишніша домашня активність лютого Коли за вікном сніжить, зробити пікнік на підлозі біля великого вікна – з крамблями, книжками, кавами-какавами і розмаїтими дівчачими розмовами. А взагалі, темою місяця в нашому домашньому навчанні був затишний дім – тож іграшки, книжки й часопроведення цьому дуже відповідали.

Забавка лютого Дануся любить гратися маленькими іграшками у книжках. Спершу вона їх переносила до 3-Д книжок, а тоді й до щонайзвичайніших. За тими ж мотивами чудово йдуть книжки-іграшки (з магнітиками чи іграшками-присосками) та книжки з розмаїтими завданнями (і наклейками, ох!). А ще хітом стала родина свинки Пеппи та їхня кухня з усім начинням, які передала дівчинці бабця Таня. Ой, майже забула – Богдана за один вечір навчилася грати й одразу вигравати в мене у хрестики-нулики. Правда, коли перемагаю я, вона тішиться так само емоційно, тож гра в нас озвучується у двох варіантах: "Ура! Я виграла! Дякую, мамо, що ти мені дала виграти!” або "Ура! Ти виграла! Ти чудовий молодець!”

Зворушення лютого Валіза подарунків, які Ігор привіз з України. Телефоном він казав, що везе нам дві валізки солодощів і забавок з України ("ну, ще мої штани таки якось вмістилися,"- додав). Але я знала, що це не зовсім правда - і не помилилася. У валізках крім забавок і кількох кілограмів прекрасного шоколаду виявилися ще листи, листівки, теплий плед і, як я вже казала, добрий десяток нових розкішних книжок!

Робочі проекти лютого Успішно складена сесія (отримувати пост-екзаменаційні листи від викладачів штибу "читати це було справжньою насолодою” – це любов, і не тому, що хвалять, а тому що залишаються просто добрими, світлими людьми й хочуть вибудовувати стосунки зі студентами; не лише академічні, але живі, справжні, надихаючі). Трохи волонтерства, трохи цікавих інтерв’ю, трохи роботи на мрію, трохи тексту до чергової мандрівної дитячої книжки, а ще – отримані листи від трьох редакторок із трьох різних видавництв – кожна писала про котрусь із моїх книжок, які зараз готуються до друку. І від того якось стільки любові, стільки радості всередині. Оці листи - ще один вид перепусток у нарнійські світи!

Мрія лютого Мій письменницький робочий кабінет зараз – це ноут поміж баняків або іграшок, і з настанням весни хочеться частіше вибиратися з тим-таки ноутом і натхненням десь у позадомашній простір міських кав’ярень, бібліотек, готелів і комфортних транспортних засобів. Сподіваюся, квитки кудись далеко, що лежать у моїй скриньці, цьому посприяють…

Радість лютого #Данусинітеревені – ними за цим теґом я здебільшого ділюся в фейсбуку. Ця дівчинка стає такою дорослою і вдумливою!

Рішення лютого Не забувати про дівчинку в собі. Бо сукня, сумочка і нова помада – це також важливо.

Покупка лютого Чудесне темно-синє пальто собі в подарунок від тата (цього разу не Данусьчиного).

Досвід лютого Перший похід у кіно з Дануською – ми ходили на "Балерину”, і нам обом дуже сподобалося. Атмосфера, мультфільм, поп-корн… Треба буде повторити й наступного місяця, думаю.

Загалом, чудовий місяць зі своїми уроками й натхненням. Однак я рада, що вже прийшла ця весна – коли запахи свіжого повітря нагадують про далекі міста й країни (може, тому, що ми часто мандрували якраз навесні); коли хочеться гуляти вулицями й парками, мріяти та сміятися вголос, багато писати й багато обійматися; коли хочеться говорити з Богом навіть просто в трамваї дорогою в бібліотеку…

Дивовижної вам весни!

Бонусом - трішки інстаґрамних квадратиків.