Цьогорічна наша грецька відпустка могла би стати зовсім ідеальною: оксамитовий сезон, затишна квартирка з великою терасою біля самого моря і подвір’ям, на якому ростуть пальми, лимони, оливки, гранати, мандарини і розмаїті квіти. Могла б і стати геть жахливою – разом з нами до Афін прилетів грізний циклон і замість звичної для цієї пори спеки накинув на місто та його пляжі сітку дощів, вітрів і холодів. Однак вона не була ні ідеальною, ні жахливою – а просто хорошою. А найголовніше, вона стала важливою віхою – місцем переосмислень і несподівано віднайденої, такої потрібної і загубленої колись давно, спокійної буденної радості.