Надійка Гербіш
жовтня 27 (Сб) 2018, 13:53
Афінська відпустка

Цьогорічна наша грецька відпустка могла би стати зовсім ідеальною: оксамитовий сезон, затишна квартирка з великою терасою біля самого моря і подвір’ям, на якому ростуть пальми, лимони, оливки, гранати, мандарини і розмаїті квіти. Могла б і стати геть жахливою – разом з нами до Афін прилетів грізний циклон і замість звичної для цієї пори спеки накинув на місто та його пляжі сітку дощів, вітрів і холодів.

Однак вона не була ні ідеальною, ні жахливою – а просто хорошою. А найголовніше, вона стала важливою віхою – місцем переосмислень і несподівано віднайденої, такої потрібної і загубленої колись давно, спокійної буденної радості.

Тож у цей короткий тиждень умістилися розкішні музеї; споглядання руїн великої цивілізації; купання в теплому морі; життя Сократа у нічному амфітеатрі на Парфеноні; червоний, паруючий захід сонця в зачовненій бухті поміж синіх гір і десятки піц. А ще – читання «Гобіта», довжелезні розмови й спільні молитви, запальні дискусії й мрії, висловлені вголос майже пошепки.

Афінська відпустка

За всі роки наших далеких подорожей, зокрема й тих, що вели до великої води (в анамнезі Атлантика з боку США та Франції, Тихий океан, Балтика та Адріатика, Чорне море і протока Босфор), нарешті аж до Середземного моря ми їхали справді як до води. Але враховуючи погоду, перші дні до води ми вибігали на годинку, а самі вешталися деінде.
Частувалися місцевою кухнею в тамтешніх тавернах (цей особливий затишок лінивих сніданків у молодіжних кафе й переповнених родинних ресторанів у суботу ввечері - така любов)і збагачували культурну обізнаність, так би мовити.

Розкішний музей Акрополіс (тут можна подивитися відео) біля підніжжя Парфенону виявився значно чудеснішим, ніж я собі уявляла – і цікавим для всіх. Правда, розкопки внизу під скляною підлогою змушували мене виснути на Ігоревій руці. Натомість Дануся не боялася нічого, бігала всюди й знайомилася з тими, хто потрапляв їй під гарячу руку. Вхід для дорослого – 5 євро, але бувають і безкоштовні дні (так, прийшовши в Афінський археологічний музей у неділю, ми виявили, що квиточки роздають безплатно). На третьому і першому поверсі є магазини, продають сувеніри й книжки різними мовами, а ще – історичні playmobile для дітей.

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Узагалі, тут хочеться сказати дуже багато, але, як завжди, сил вистачає хіба на щось одне: відчуваючи, навіть на відстані парочки тисячоліть, велич вінтажних Афін розливу 1 століття нашої ери, колиски демократії й гіганта інтелектуальної потужности, починаєш усвідомлювати, яку революцію затіяв святий Павло, прийшовши з галілейської провінції до сильних цього світу з безапеляційним: «чуваки, яка Афіна, який Олімп?! Син теслі з Назарету - от Хто вам насправді потрібен!» І, тим не менше, могутній пагорб численних богів і героїв вже за кілька століть заколосився мало не десятком церков.А самі Афіни, як каже моя @prosto_liubov, стали дитсадком християнства.

 


 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

 

Я рідко привожу собі сувеніри з подорожей, але цього разу не втрималася і купила собі глиняний каганець, який так багато говорить до мого серця (от би знайти час усе це записати) й гріє руки.

Дануся навчилася плавати (з кругом), і навіть я нарешті на це зважилася. Але найважливішим дарунком, який я привезла з собою – було важливе, хоч і яке просте, усвідомлення:

Дуже просто тримати під контролем внутрішніх монстрів, коли надворі сонце, море і пальми - ну або коли за вікном дощить, а ти в своєму затишному кубельці, де вдосталь їжі, тепла, кави, свічок і книжок.
Однак коли приходять розчарування, монстри виповзають зі всіх щілин і давати їм раду перестає бути так просто.
Інколи - за сприятливого вітру - видається, що в світі й так удосталь молитовних прохань, щоби ще додавати до озвучуваного Всевишньому переліку прохання змінити-зміцнити власний характер.
Однак монстро-атомні вибухи під час розчарувань - це якраз той випадок, коли експрес-молитва не помагає.
Лише щоденна молитовна й вольова праця на цьому полі зрештою, вірю, принесе плоди.
І там, поміж пальм і сонця, я просила в Господа змінити мій характер. І не перестаю досі.

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка

 

Афінська відпустка


  • 100 днів літа: 70-76
  • 100 днів літа: 63-69
  • про нашу весну: слова і картинки
  • Про дні, в які несподівано трапилось море
  • Щоденникове

  • Надійка Гербіш
    українська письменниця,
    перекладачка, колумністка,
    ведуча подкасту «Слово на перетині»,
    продюсерка. Директорка
    з міжнародних літературних прав
    для Європи та Нордичних країн
    американської компанії
    Riggins Rights Management
    Нові книжки:
    комірка
    Monastyrski © 2014-2020