Надійка Гербіш
травня 26 (Чт) 2016, 21:18
про нашу весну: слова і картинки

Ігор мені скаржиться на час: летить надто швидко. Я не помічаю – хіба? То з віком починаєш відчувати, - дражниться І. А мені ж завжди хочеться заперечити, коли кажуть, що в певному віці щось має відбуватися чи відбуватися не може. 

про нашу весну: слова і картинки

про нашу весну: слова і картинки

Настав короткий стресовий сезон – стреси дозріли разом з полуницями.

Хоча, то міжсезоння радше. Бо між домом і дорогою, між Польщею і Україною із короткою зупинкою у Франції, між спогадами і мріями, очікуванням і невстиганням, іграми й купою справ, натхненням на творчість та екзаменаційною сесією. І ці три тижні (зараз - щойно другий) настільки щільно наталовані подіями й відповідальностями, що я стресую й більшість часу хочу просто плакати, спати і морозивка. 

про нашу весну: слова і картинки

Тому (поки тут триває День матері, у всіх вихідний, а Ігор із Данусею розважаються удвох) я запишу кілька спогадів з цієї весни – про події дуже сподівані й геть неочікувані, але не менш від того радісні.

Подія, якої я дуже чекала – 10 річниця нашого шлюбу. Ігор подарував мені вишукану чорнильну ручку легендарної фірми й новий об'єктив, тож тепер у мене є серйозні причини попрацювати над своїм почерком і ландшафтною фотографією, ну й просто - більше писати і фіксувати красиві миті.

А ще чекала виставку в Болоньї, на яку потрапила наша з ілюстраторкою Богданою Бондар книжка про Венецію. На фотографії – одна з моїх улюблених жінок, американська письменниця, музикантка й затята мандрівниця Еллен Елвелл зі своїм чоловіком Джимом і менеджером міжнародних прав Видавництва Старого Лева Іваном Федечком, власне, у Болоньї. До речі, пам’ятаєте нотатку в «Теплих історіях до кави» про Будапешт, нічний вокзал і велике мандрівне диво? Саме ця родина подарувала його мені тоді. 

про нашу весну: слова і картинки

Я чекала подорожі до Вроцлава, куди чарівна пані Оксана запросила мене на зустріч із читачами. Я вже розповідала, але повторюся: і мандрівка, і сама зустріч минули казково: дуже тепло, дуже щиро, дуже натхненно. Скільки разів я вже говорила, що безмежно вдячна за всіх цих світлих людей?

Решту ж подій, які відбулися з нами в цю весну, я не могла передбачити. Але дуже тішуся, що вони взяли й сталися!

Наприклад, минулого тижня мудра й надзвичайно доброзичлива редакторка пані Марія, з якою мені так сподобалося працювати свогочасу над Дороговказами, написала листа, що видавнича рада затвердила мою нову дорослу книжку. Танцюю :-).

А красива й надзвичайно цікава українська француженка пані Ірина (саме та, яка запросила до Бордо) писала просто фейські листи про своє місто та його околиці, французькі традиції та культуру. Ці клаптики історій стали великим натхненням цього періоду.

З нами несподівано трапилося море – Ґданськ, Сопот і Ґдиня – і то був такий гарний-гарний родинний час.

 

Я почала ходити в басейн, і хоч тепер нарешті видно незначні досягнення, з синьою дощечкою я поки не розлучаюся – та ну, такий аксесуар!

Дорогі друзі присилали нам чудесні подарунки й листівки, читачі - такі щирі листи, ми з Богданою часто заглядали в тутешні бібліотеки, а я навмисне не купила жодної книжки (хоча нам їх однаково дарували), щоби радість очікування літнього Збаража була ще більшою (ще один бонус до очікування – дерев’яний ляльковий будиночок, який чекатиме нас там! Дівчинка в мені снить ним більше, ніж Богдана).

  

  

Як ви знаєте, я з тих дивних дівчат, які купують одяг раз на два роки, коли вже дуже треба, тож нові сукні, які поселилися в моєму гардеробі – це теж особлива весняна радість.  

 

 


 

про нашу весну: слова і картинки 

про нашу весну: слова і картинки 

про нашу весну: слова і картинки  

про нашу весну: слова і картинки 

 

А все решта – розмови, сміх, молитви, багато прогулянок і морозива, багато мрій уголос, якась писанина, якісь нові проекти, багато іспитів, дрібні смутки – вони просто були й розфарбовували собі наші будні.

про нашу весну: слова і картинки

...Тепер от щовечора Дануся просить розказати їй щось про Збараж, і попри всю цю втомлено-забігану меланхолію, я усміхаюся від її прохання до вух і говорю-говорю, поки хтось із нас не засне. І це - найкраще в будь-якому сезоні, хіба ні?

Розкажіть мені про вашу весну - про радості й смутки, мрії й особливих людей? Бо ж ділитися спогадами - то так кльово.

  • 10 років і 8 днів :-)
  • Бордо, Франція: готовність три тижні
  • Про цілі на рік
  • Загублені слова
  • 5 справ, котрі варто зробити в березні

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014