Як тільки ми приїжджаємо в Тернопіль, мій інстаґрам перетворюється на галерею фотографій із «Мамонту». Туди я веду своїх друзів і гостей. Там затишно, смачно, корисно, там хороша музика і привітні люди, там легко відпочивається і там дуже подобається Данусьці. У «Мамонта» є, правда, один величезний недолік: його нам страшенно бракує в Збаражі.

«Мамонт» розташований у підвалі Краєзнавчого музею. Коли я писала цю статтю про затишні кав’ярні для Jacobs, то мала на увазі, передусім, це кафе. Та й фотографії, котрі ілюструють статтю, звідтіля.

Трохи історії (її розповіла мені Ліля Шашуріна, зовсім юна дружина, мама солодкого малюка і співвласниця закладу): четверо зовсім молодих людей раптом вирішили, що хочуть створити свій маленький дуже затишний ресторанчик – і як тільки їм відшукалося приміщення, мрія почала втілюватися. Хлопці власноруч створювали чудернацькі люстри та меблі й перетворювали похмурий інтер’єр на неймовірно домашній. Ліля каже, що хотіла, аби у їхньому закладі зовсім ніхто не почувався самотнім. Дівчину завжди надихав Львів – проте, мені здається, їй вдалося створити місцину, яка дасть фору не одній хваленій львівській кнайпі.

Переваги:

-          і всередині, і на літній терасі дуже красиво і затишно (тільки подумайте: піаніно поруч зі столиками, кото-подушки на диванах, завжди свіжі квіти і книжки на стелі!)

-          привітний, уважний персонал (щиро усміхаються, вкривають коцами, запитують, чи не підігріти, бува, морс)

-          страви смачні та, що важливо для вагітних дівчат і турботливих мам, корисні; ну й подаються красиво (уважні офіціанти завбачливо попереджають, якщо тарілка гаряча)

-          недорого, є дуже зручна обідня пропозиція; є термінал для карток і приймаються бонуси власників карток від ПБ; діє накопичувальна картка знижок

-          завжди хороша музика і безліч цікавих подій

-          місце шалено надихає.

Кілька моїх особистих пам’ятних моментів, пов’язаних із «Мамонтом».

* Після мого першого вагітного УЗД ми з Вірою йдемо в «нове місце» - і я собі відкриваю «Мамонт».

* Я вже дуже вагітна, ми йдемо з Женьою та Ілонкою в кафе, до нас підходить надзвичайно красива дівчина (співвласниця Ліля, як згодом виявилося) і дарує мені горнятко з красивим в’язаним шарфиком. Каже, її надихнули «Теплі історії», і тепер у кафе буде спеціальний напій, котрий подаватиметься тільки в таких горнятках.

* Кілька днів до пологів. Мені кажуть, що треба робити кесарів розтин і, відповідно, лягти в лікарню, щоби підготуватися. Я страшенно засмучена, тікаю з пологового в «Мамонт», замовляю багато чаю і читаю 90 Псалом. Усе потім минуло дуже добре, і ночувала я в лікарні лише напередодні КР, але той вечір у «Мамонті» мені дуже запам’ятався.

* Ми з Дануською зустрічаємо в Тернополі дивовижну письменницю Дзвінку Матіяш і йдемо з нею в «Мамонт». Уже збираємося йти, коли офіціантка приносить нам у красивому пакеті подарунок. Два дбайливо загорнені чізкейки з джемом. Неймовірно смачні. І я так тішуся, що Дзвінці подобається місцина, яку я люблю. І що Данусьці там так затишно.