От уже рік я обіцяю написати пост про дитячі книжки. І що – ну, пишу нарешті.

Чудових, розкішних, дивовижних дитячих дитячих книжок насправді так багато, що про всі, очевидно, не напишеш. Я навіть не можу написати про всі ті, що живуть на наших книжкових полицях. Тому вибрала лише 15: 5 улюблених картонок, 5 улюблених віршованих книжок і 5 прозових книжок з прекрасними ілюстраціями, котрі любить Дануся.

До моєї величезної радості та вдячності, книжки вона дуже любить. Мені ніколи не доводилося добирати різних шиплячих звуків, щоби заспокоїти немовля – достатньо було розповідати мелодійні віршики, один за одним. Траплялося, що цілу дорогу додому з церкви я повторювала віршик за віршиком крихітній зголоднілій Мацьопі, а вона вдоволено слухала і навіть не намагалася пхинькати. Точніше, часом таки намагалася – але на допомогу приходив інший віршик. Перша спроба самостійно сісти відбулася задля того, щоби краще розгледіти малюнки в книжці Катерини Міхаліциної «Бабусина господа». Десь у чотири місяці дівчинка навчилася самостійно гортати сторінки – і почалося. Одне з улюблених занять – тоді і зараз – сидіти в мене на колінах, обіймати ведмедика чи мишенятко і читати разом книжки. А ще я маю вільних хвилин сорок вранці на побутові справи і десь півгодини по обіді на попрацювати, доки дитина самостійно розглядає книжкові малюнки в спальні і намагається «читати» вголос (пишучи це, слухаю її читання через радіо-няню :-)). Книжки – Данусині найкращі іграшки, що тут ще скажеш.

Очевидно, що книжковий досвід кожної дитини різний. Є малюки, яким не хочеться розглядати малюнки і слухати вірші, є й такі, яким цікавіше рвати сторінки чи гризти палітурку (тут допоможуть картонки і книжки з піноматеріалів). Я поділюся тим, що підійшло саме нам – і, сподіваюся, комусь наш досвід стане в нагоді.

Отже, вірші.

Фаворит останнього місяця – книжка Оксани Лущевської «Про кита» (ілюстрації Віолетти Борігард). Дануся кількадесят разів на день тицяє на книжкову полицю і каже "тя-тя-тя!" (тра-та-та, це із віршика про кита), характерно при цьому пританцьовуючи. Гортає сторінки і показує, який віршик я маю їй читати, намагається повторювати за мною з наймилішими інтонаціями ever, до кількох віршиків навіть вивчила пантоміми. Коли я написала про це на ФБ, чимало матусь одразу доплюсували своє захоплення. Розкішна книжка.

Улюблені немовлячі віршики Данусі були з книжки Ігора Січовика «Хто кричить кукуріку?». Крихітна картонка з милими малюночками Олесі Варкач і чудесними ритмічними віршиками.

Євген Гуцало «Зайці в полі варять борщ» - прекрасні вірші й неймовірно цікаві ілюстрації Ольги Кваші. Дануся залюбки гортає сторінки і розповідає, де хто і що. Словом, не книжка, а маленький мистецький проект.

Катерина Міхаліцина «Бабусина господа» - мультяшні малюнки Наталки Гайди і дуже кльові вірші про всіляку живність, яка мешкає в бабусиній господі або ж навідується туди в гості. До речі, вперше Дануся сказала «вове» (ровер), коли побачила його саме в цій книжці. Про перші намагання сісти, аби краще розглянути ілюстрації, я вже казала. Моє мамське «відмінно» ілюстраторці.

Ludwig Bemelmans ‘Mad About Madeline’ – це ще моя дитяча книжка; вічно актуально класика, ага. Зворушливі віршики про маленьку Меделайн та її пригоди. І дуже artsy малюнки. Ще одна книжка, яку я можу довго цитувати напам’ять і яку Дануся дуже любить слухати.

Картонки

Ідеальна книжка активностей для малюків авторства Томаша Кручека та Магди Блох – «Едемський садочок». Ну, може, не зовсім картонка – вона виготовлена із м’якого піноматеріалу. Ідея книжки в тому, щоби навчити дітей рахувати до 10. Коротенький віршик-питання, відповідь зображена на пазлику, який легко відколупується, а під ним, оп, правильна циферка. Малятко Дануся, щойно навчившись «пасти коні», гортала товсті сторінки (це дуже зручно) і тішилася малюнками. Згодом дуже радо бавилася пазликами (добрий тато таємно від мами стер малюнки й клей на одному з них, бо то був ідеальний прорізувач для дитини; згодом більшість пазлів стали прорізувачами, ха-ха), тоді навчилася їх виймати, тепер підбирає, куди запхати, і намагається вкласти їх правильно… Словом, книжка на всі часи. Щодо вступного віршика – у нього прежахливий ритм, сумлінна перекладачка повністю відтворювала ритм англійської версії, як і просили, а тепер про це жалкує. Словом, він не звучить. Але все інше в книжці – цілком ок.

«Ріпка» видавництва «Ранок», ілюстраторка – Г.М. Цуканова. У мене є свої претензії до книжки (вишні з яблуками і соняшниками – всьо поруч, всьо достигле, ріпка просто посеред зеленого газону, підкова на буді, лапті, лапті!), але книжка подобається Малючці, вона її радо «читає». Книжку зручно тримати, зручно показувати героїв; піноматеріал приємний на дотик, шнурівочка тренує моторику. І за горщики-близнюки особлива вдячність художниці, ніжно їх люблю.

Karen Katz ‘Counting Kisses’ – прекрасна авторка-ілюстраторка з неймовірними серіями зворушливих, простих книжок. Маст-хев. (Кумедне: заплакану дівчинку на одній картинці Дануся щоразу втішає, обіймаючи, наспівуючи і гладячи, от уже кілька місяців – і ніяк не може втямити, чого дівчинка продовжує плакати))).

‘Jonah and the Whale’ видавництва «The Clever Factory». Тут я трішки лукавлю – Данусі подобається ця книжка, але то не такий фаворит, як інша, теж американська, маленька товста картонка з фотографіями різних тварин. Мені її лінь зараз шукати (а на книжковій поличці чомусь немає), тому я взяла на заміну цю, щоби проілюструвати принцип: тварини!!! У нас кілька різних книжок з тваринами або знайомими побутовими предметами, всі йдуть на «ура».

«Кольорові речі» від Аґрафки. Ну що тут говорити. Лаконічно, цікаво, красиво, яскраво, потрібно. Купуйте.

Книжки з ілюстраціями

Елка Майнардус «Забудькуватий Фунтик» - книжка ще 1996 року, але ілюстрації там такі чудесні і такі «правильні» (багато деталей, багато упізнаваних предметів, пречудесні тваринки), що хочеться гортати її ще і ще. Що Богдана й робить. І, знову ж, радо називає те, що бачить там, і дуже тішиться, коли загадую їй знайти щось конкретне в тому розмаїтті – знаходить, плескає і просить продовжувати. Тексти теж дуже милі, але до них ми ще поки недостатньо виросли. Художників кілька, тому не перелічую.

Dr. Carolan, Joanna F. Carolan ‘Goodnight, Hawaiian Moon’ – ще одна книжка, яка не надто подобається мені стилем ілюстрацій і кольоровою гамою, але яку Дануся дуже любить. Принцип простий: день протиставляється ночі, коли виходить місяць, зорі і всі лягають спати. Текст написаний гавайською мовою (нам подарувала подружка, яка мешкає на Гаваях), до книжки є диск із колисковою.

Ірина Цілик «Таке цікаве життя» - чудова книжка про маленького хлопчика та його життя. Малюнки не просто доповнюють текст, а в найдоречніших місцях заміняють його, допомагаючи маленьким розумникам якомога швидше відчути себе справжніми читачами. Ілюстраторка – Христина Лукащук.  

Книжка Гурама Петріашвілі «Казки дідуся Гурама» з ілюстраціями Даші Ракової – то така концентрована ніжність, така витонченість, така… Про такі книжки боїшся говорити, бо знаєш, що все одно не скажеш найважливішого. А дитині подобаються великі метелики. І квіти. І бабуся, яка заснула над зошитами.

Серія про Маленьке Мишенятко. Отак нескромно показую ці книжки, адже просто не можу не подякувати пречудовій художниці Вікторії Кириченко, яка їх ілюструвала. Богдана дуже-дуже любить розглядати цю серію. Чесно кажучи, я теж. Бо вона такі ніжна-ніжна. А ще Маріна Іванова, майстриня і неймовірно творча мама, авторка блоґу http://a-ideas.com.ua/, подарувала нам отаке в’язане Мишенятко. І як же ми його любимо!