Здається, годі сподіватися, що записи з'являтимуться тут "вчасно". Подієві - одразу після події, настроєві - тоді, коли відчуваються найгостріше, ідеЄві - тоді, коли ті ідеї найбільш доречні. Але про Бучач не хочеться мовчати надміру довго. Бо те, що зробили двійко-трійко людей усередині цього маленького містечка - дивовижне.

Ще кілька місяців тому поетка і громадська діячка Мар'яна Максим'як запросила мене відвідати Артдвір у Бучачі. "О, Бучач, круто, - подумала я." Бо щоразу, проїжджаючи його дорогою кудись у напрямку Франика чи повертаючись звідтіля додому, я мріяла вибратися на гору Федір і порозглядати химерні шпилі церков. Але я зовсім, зовсім не чекала того, ЩО застану там.

Уявіть собі звичайний двір поміж будинками в маленькому галицькому містечку. Дуже маленькому. Дуже звичайний такий двір. Який уже не просто двір - а цілий мистецький простір. З виставковими світлинами на стінах, зі сценою, квітами на підвіконнях, лавками для численних відвідувачів, щонедільними зустрічами і своєю постійною аудиторією.

Аудиторія вразила особливо: уже доволі давно я регулярно гостюю на різноманітних цікавих заходах у різних містах і країнах, але такого ще не бачила. Молодь разом із літніми дідусями й бабусями і статечним поколінням людей середнього віку. Усі сидять поруч, зацікавлено слухають, усміхаються, вибухають оплесками, ставлять питання, дивляться привітно на запрошених і жартують одне з одним. Близько сотні людей, зацікавлених у зустрічі з маленькою письменницею, збираються у маленькому дворі маленького містечка надвечір у неділю. Фантастика! Хоча, насправді, усе, що трапилося минулої неділі зі мною в Бучачі - фантастичне. І шістнадцятирічна модераторка Анастасія Ющак, яка взяла насправді вдумливе і глибоке інтерв"ю; і неймовірно зворушливі і відверті історії молодих читачів, і обійми-поцілунки-добрі побажання літніх... І те, що цей артдвір створила музична родина Гребеньовських - пана Віктора і пані Оксани - і неймовірна натхненниця Мар'яна Максим'як. Просто так. З нічого, по суті. А так дивовижно круто.

Дякую-дякую-дякую усім, хто був. За те, що слухали, говорили, обіймали. Що читаєте. Що чекаєте. Дякую за ваше тепло.