Надійка Гербіш
вересня 30 (Ср) 2015, 18:13
Радісне і ностальгійне

Зараз у Лодзі яскраво світить сонце, а мапи, розкладені на столі, страшенно спокушують невідкритими таємницями своїх позначок… проте, як тільки ми зібралися виходити з дому, Мацьопа заснула. Тож, мабуть, це найкращий час поділитися кількома дуже яскравими і світлими – і дуже ностальгійними світлинами. Збаразькими.

Поміж ними я залишу кілька статусів, написаними у ФБ нашвидкуруч, із мобільних пристроїв – у дорозі, на вокзалі, у збаразькому кабінеті… Просто тому, що мені дуже важливо зберегти ті емоції й ті думки. І ту світлу віру в дива, які несхибно трапляються – і в Збаражі, і в Лодзі, і взагалі.

 

Радісне і ностальгійне

 

Насправді, мені майже соромно за кількість наших фотографій і кольорів на них. Проте цей вересень настільки красивий, що я не можу мовчати про його радість, тепло, любов і про дім, за яким ми тепер так страшенно сумуємо. Усього одна ніч дороги –і ця осінь змінила свою мелодію і спеції до ранкової кави. Тепер, мабуть, вона виглядатиме дещо інакше і на моїх фотографіях. Але найголовніше в ній залишиться, це я точно знаю.

 

Радісне і ностальгійне
Радісне і ностальгійне
Радісне і ностальгійне

 

29 вересня

я пишу про те, як за цих неповних два дні скучила за найкращою з країн, за рідними, за домом; пишу, що мрію про гарбузові супи і домашні помідори з домашнім базиліком. 
вона відповідає з лінії вогню, що з моїх гостинців з'їла лише крихточку, решта порозкладала в кишенях форми, щоби пригощати ранених "ліками" з дому. вона пише про те, що командир заховався в "ничку" і читає мою нову книжку - після того, як всі насолодилися запахом її сторінок. там запах сигаретного диму, ватри, пороху і поту. а фарба, фарба зі сторінок книжки - це ж настільки про мирне життя. 
вона каже мені, що вони там - заради миру, а ми тут - заради майбутнього. що в нас одна мета і різні засоби. 
я не знаю, на скільки днів (місяців?) ми залишимося тут, бо, насправді, хочеться повернутися вже і зараз. ходити з Мацьопою в Чарівні Місцини, збирати сухоцвіти і жолуді, виглядати білочок і їсти бабцині яблучні пироги, запиваючи какао з домашнього молока, яке передала свекруха.
хочеться, щоби на місці згарищ виростали міста - сильні і вільні. хочеться, щоби та, котра завжди так мудро підтримує мене своїми листами, ділилася переписами млинців, а не новинами з фронту. 
насправді, хочеться так багато всього. і я вірю, що буде. вірю в Боже милосердя. ну і ще вірю в янголів, які танцюють.

 

 

 

 

Радісне і ностальгійне

 

 

 

Радісне і ностальгійне

 

 

 

24 вересня

абсолютно прекрасне.
моя бабця пішла з моїм же паспортом забирати два пакунки з книжками з пошти. повернулася з книжками - але без паспорта. наш від'ізд уже в неділю, щоб ви розуміли. а ще - і тут мушу зробити ліричний відступ, бо це дуже цікава з антропологічного погляду штука.
у нашому містечку досі є так званий "базарний день", який іще в народі називають "святим четвергом". у четвер ніхто не планує ніяких справ (навіть копання картоплі!), усі вдягаються красиво, мають право виходити з роботи не тільки в обід... з довколишніх сіл з'їжджаються люди й продають усілякий смачний і кольоровий крам. у місті колективні закупи, колективний шпацер, колективний catwalk.
бабцина дорога до пошти і назад, очевидно, пролягала якраз через базар. шанси знайти паспорт, як ви розумієте, мізерні, і це ще на погляд оптиміста. песиміст порадить, не зволікаючи, писати заяву в міліцію і оголошення в газету. ми подзвонили на пошту, там все обшукали і паспорта не знайшли. довелося мені залишати дитину з бабцею, відкладати всі справи і йти на пошуки самій. дорогою я дзвонила перевіреним друзям (встигла набрати тільки чотирьох), питала, чи вірять вони в дива (так-так-так, - казали мої друзі), і просила молитися. 
а вже через 5 хвилин дзвонила всім знову і голосно запевняла: Бог крутий, Він робить дива, паспорт у моїй лівій руці, телефон у правій. люди, котрі з'їхалися на базар, оглядали мене з ніг до голови, я їм підморгувала, усміхалася і махала своїм паспортом. 
пригоди - це чудово.

 


 

 

Усі наступні світлини – авторства Зоряни Савчук. Ну бо що роблять нормальні люди перед від'їздом? Залагоджують важливі справи і пакують валізи. Натомість я важливі справи залишила на п'ятницю, валізи – на день перед від'їздом, а сама пішла на манікюр і на фотосесію з донечкою в улюблені Чарівні Місцини. На щастя, Зоряна (вона ж фотографиня і майстриня з манікюру) виявилася ще й доброю подружкою, яка змогла просто посеред робочого тижня приїхати в гості і з усім допомогти. Трохи з цих фотографій ілюструватимуть моє інтерв’ю листопадовому журналу «Кана».

 

 

 

 

 

Радісне і ностальгійне

 

 

Радісне і ностальгійне

 

Радісне і ностальгійне

 

 

 

 

 

Радісне і ностальгійне

 

 

Радісне і ностальгійне

 

 

 

Радісне і ностальгійне

 

 

 

Радісне і ностальгійне

 

Радісне і ностальгійне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Дасть Бог, зовсім скоро розкажу про нові пригоди, нові дива, і нову, нехай і зовсім тимчасову, домівку.

  • Щоденникове - Напередодні
  • Подорожні нотатки з Львівського форуму видавців
  • Про дощову радість "Дороговказів" - замість анотації
  • 5 справ, котрі варто зробити в березні
  • Буденні уроки

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014