По душі гуляють протяги. Страшно, сумно і весь час думається про тих, хто там. Я страшенно скучила за тою життєрадісною дівчинкою, котра безперестанку тішилася навіть найменшим дрібницям – і навіть не віриться, що це я колись була нею. Мої будні, направду такі прекрасні будні, про які я колись лише мріяла, часто минають неусвідомленими, багато чудесного залишається поза увагою, поза вдячністю. І та внутрішня напруга, що страшенно втомлює.

Але я вірю в Його світло. Вірю в те, що Він збереже. Вірю в те, що всупереч усьому Він – Бог.

Я кажу своїй донечці, що Він – Бог. І що Він тримає Усесвіт у Своїх долонях. І що ми – теж у Його долонях.

Материнство навчило мене, що виходити на прогулянки треба практично в будь-яку погоду. Навіть коли геть не хочеться. Навіть коли заплакані очі. І ці прогулянки лікують. Ми роззираємося довкруж, знайомимося з перехожими собаками, сміємося і співаємо. Ми дивимося на небо і підставляємо щічки світлу. І стає добре.

Материнство навчило мене, що є рутинні речі, котрі мусиш робити, навіть коли, здається, не залишилося жодних душевних сил на побут. Я готую супи, тішуся, що восени насушила зелені, наморозила кольорових овочів, розказую своїй дівчинці, що настане весна і в пухку землю знову можна буде кидати насіння. І воно неодмінно проросте.

Малючка раз у раз просить почитати з нею книжки. І я вкотре показую їй малюнки Мишенятка, і мандаринок, і гарбуза, і їжачків, і каченят, і ластівок, і горобців. Так материнство рятує мене від перенасичення новинами. Дає мені втишення, відпочинок, спокійну радість.

Материнство навчило мене, що схиляти серце в молитві, заваривши чаю, виглядаючи у вікно, читаючи Псалми, треба з самісінького ранку, доки малятко ще спить. Щоби на серці ставало легко й просторо, щоби усмішка була щирою і світлою, щоби думки були зайняті Його словами, а не уривками снів про війну.

Я обіймаю свою дитину й молюся про дорослих дітей інших матерів. Прошу Бога захистити їх. Зберегти. Доторкнутися їхніх сердець Любов’ю. Я вигадую казки й колискові, готую нові книжкові проекти. І чекаю. З дня на день. Покладаючись на Його милість.