Надійка Гербіш
листопада 21 (Сб) 2015, 18:58
Люблін

Мій цьогорічний короткочасний Люблін був дуже затишним, дуже чудовим.

Люблін

Мацьопа ще спала, коли я поклала в наплічник термос із чаєм, який заварив найкращий у світі І., і вийшла на вулицю. Коли автобус виїхав за місто, я не могла надивитися на простір довкола: усі ці поля, ліси, це відчуття свободи. І кілька диких оленів на тендітних ніжках.

Люблін

Люблін зустрів мене обіймами давньої подружки, Мар’яни. Ми познайомилися студентками, ще зовсім дітьми (мені було 16 , Мар’яні – 18), на якомусь дуже такому творчому заході (Мар’яна каже, що, я тоді була з гітарою і хіпівською биндою у волоссі, але я вже того не пам’ятаю). З того часу перетиналися не дуже часто, але кожна зустріч, кожна розмова ставала зануренням в якусь таку глибину, знаєте. І що мене особливо дивує і тішить щоразу – у нас зберігається відчуття тієї ж хвилі. Мар’яна – журналістка, викладачка, радійниця. І просто така дивовижно світла дівчина.

Люблін

Як тільки ми залишили речі в неймовірно затишному готелі, який розташувався в будівлі колишнього монастиря, і вийшли надвір, у мені увімкнувся режим мандрівниці, радісної і безтурботної. Ми гуляли, їли багато смачної їжі, аж поки не прийшли в «Хатку Жака» дивитися відкриття виставки й очікувати початку презентації. Уся ця українська довкола, всі ці молоді прекрасні люди, ця атмосфера творчості й сили так сильно наснажували, що хотілося танцювати. Але я скромно пила воду й зовсім трохи хвилювалася «за лаштунками».

 

Люблін

 

Люблін

 

Залу заповнювали всі ці прекрасні стильні люди, вони усміхалися і щось говорили, і мені хотілося обійняти кожного. Такі привітні журналісти (здебільшого радійники – ох, вони постійно нагадують мені про мій незакритий ґештальт), Мар’яна – впевнена і чарівна видуча, доброзичливий перекладач, повна зала людей, розмова про книжки, Бога, дітей і чоловіків, про Україну і про листи, про все потроху – ще один з рецептів із моєї аптечки проти осінньої меланхолії. У першому ряді був Посол України в Польщі, пан Андрій Дещиця – і від того теж було якось дуже домашньо. Цей маленький осередок України, в якому зібралися українці й поляки, нагадував про те, що дім – поруч, і в нього немає кордонів.

Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін

Увечері ми з Мар’яною пішли в неймовірно тепле місце – книгарню-кав’ярню, знову говорили довго і «в одному ефірі», їли і сміялися, я дивилася дитячі книжки й мріяла, як колись приїду сюди з Ігорем і Дануською. 

Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін
Люблін

А наступного ранку я не хотіла виходити із затишного готелю, повільно їла свій сніданок, стояла на відкритій терасі, а потім вешталася холодним містом із фотоапаратом. (Для тих, хто читав «Теплі історії до шоколаду» - на котрихось фотографіях побачите «Мандрагору»; це, власне, те єврейське кафе, яке я згадую в книжці).

Люблін

 

Люблін

 

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Люблін

 

Повернулася в книгарню, купила Мацьопі чудову книжку з малюнками Емілії Дзюбак, чимось схожими на роботи Юлії Пилипчатіної, зустрілася з Мар’яною, яка передала Данусі красивенну шматяну ляльку, зроблену в Любліні (Богдана досі називає її «ньова яя», спить з нею, вчить її користуватися фотоапаратом, читає їй книжки, показує їй, що робиться за вікном і бере з собою на прогулянки), і поїхала додому.

Люблін

 

 

Люблін

 

Увечері дитина розгорнула подарунки, посадила мене на ліжко й принесла мені книжку. Взяла мене за руку, другою взяла за ручку лялю. Покликала тата, вклала в його руку другу лялину ручку. Так ми й читали.

Люблін

 

Минулого разу після Любліна в мене був Лондон, тепер – Лодзь. Тоді я купувала книжку для себе, тепер – для Богдани. Тоді я так багато мріяла. Зараз я так часто повторюю «дякую».

 

Фотографії із заходу надали організатори фестивалю «Ukraina w Centrum Lublina»

  • Бучач
  • Про красивих жінок
  • "Одного разу на Різдво"
  • Затишне місце
  • Дорога, радіо і дощ

  • Надійка Гербіш
    українська письменниця,
    перекладачка, колумністка,
    ведуча подкасту «Слово на перетині»,
    продюсерка. Директорка
    з міжнародних літературних прав
    для Європи та Нордичних країн
    американської компанії
    Riggins Rights Management
    Нові книжки:
    комірка
    Monastyrski © 2014-2020