Надійка Гербіш
серпня 03 (Ср) 2016, 12:43
Вранішні ритуали

Моє життя доволі непостійне: ми живемо на дві країни (причому, наш стиль життя в кожній із них докорінно інший), наш графік залежить від робочих змін чоловіка, моя власна робота, як жартує чоловік, полягає в тому, щоби «писати книжки, задерши ноги, а потім їздити у всякі красиві міста їх презентувати», донечка не ходить до садочка, та й індивідуальний графік в університеті не передбачає рівномірного розподілу навантаження.

Тож часом я просто гублюся, не знаю, за що хапатися, хвилююся-дратуюся й забуваю, як воно: примножувати радість. Тому оці маленькі ритуали – вранці, впродовж дня, увечері й уночі (я вже казала, що наш графік дуже дивний?) дають хоч якесь обрамлення нашому дню, заземлюють і не дозволяють зовсім загубитися в метушні.

Вранішні ритуали

Недавно, читаючи думки однієї з улюблених блоґерок про її ранкові ритуали (власне, цей її запис і надихнув мене записати свої) на більшість її пунктів я піднімала своє горня з какао на знак «будьмо!», кивала чи навіть пускала сльозу: «ох, посестро». Дуже раджу до прочитання текст Бетані, а я поки розкажу про наші ранки.

Підніматися раніше за решту мені майже ніколи не вдається. Але вранці Богдана захоплено грається ляльковим будиночком чи лєґо, а чи всім на купу (герої будиночка й лєґо відтворюють наші діалоги й пригоди, ох, де мої серветки!), а я йду на кухню, п’ю воду й відчиняю вікно.

Ранкова «зарядка»- це те, що я ігнорувала все своє життя. Даремне, звісно. Тепер це розумію і намагаюся втягнутися в щоденний ритм. Ігор сміється, що то в мене не зарядка, а розігрів перед нею, але хай радше так. Мене це бадьорить, а осанка хоч трохи поліпшується.

 

 

Звісно, було би приємніше приходити на вже чисту кухню. Але так буває не завжди – з різних вечорових причин. Тож частенько ми з Данусею беремося до прибирання («мам, можна тобі допомогти?» звучить безкінечно, тож усю роботу доводиться ділити навпіл; ну, навпіл тут – дуже образне твердження), готуємо сніданок і сідаємо їсти й пити какао.

Колись мене дуже вразило, як одна пані поділилася найтеплішим спогадом свого дитинства: вона ніколи не їла сама. Хтось із рідних завжди складав їй компанію. У цьому справді є щось особливо кльове: сидіти поруч, їсти разом, говорити, сміятися… таке собі щоденне побачення.

Поки Дануся їсть, а я п’ю своє какао, я читаю їй уголос Псалми. На це мене надихнули, зокрема, книжки з серії Лори Інголс-Вайлдер. Діти з геть малючого віку знали на пам’ять Псалми й Приповісті, а також багато інших віршів із Біблії. А в канадській початковій освіті сторічної давності знання псалмів і приповістей напам’ять було однією з (численних, мушу зауважити) вимог до вступу в перший клас. (Серед інших прекрасних вимог – розрізняти пташок своєї місцевості за піснею, орієнтуватися в сторонах світу і т.д.). Тож навіть якщо ви не релігійна родина – читання Псалмів і Приповістей (як, зрештою, Біблії назагал) – чудова освітня практика. І величезне джерело натхнення.

Вранішні ритуали

Далі Дануся просить мультика, але я вмикаю його лише тоді, коли вона прибере свої іграшки. У процесі прибирання вона найчастіше захоплюється грою, тож мультик відкладається, а в мене є час на власне читання – ні, ще не пошти й не соціальних мереж.

Як влучно зауважила Бетані, важливо почути власний голос перед тим, як побачити, що роблять інші. Зосередитися на найважливішому, відчути пріоритети, наповнитися радістю й упевненістю, захистити внутрішній стержень від «неправих в інтернеті», гг. Навіть інстаґрам може перетворитися з джерела натхнення на ескапізм, і я не одноразово помічала то за собою (особливо, коли треба було втікати від гори немитого посуду, нерозвішаної білизни чи недописаного конспекту).

Тому я теж читаю Біблію і хороші книжки. (На черзі К.С. Люїс, так, той самий, який написав чудові «Хроніки Нарнії», цього разу – «Mere Christianity», «Просто християнство».) Інколи записую щось. Молюся. Перечитую свої мрії й цілі на рік.

П’ю воду – про яку теж маю властивість забувати впродовж дня.

Вранішні ритуали

Лише тоді в моє життя (якщо, звісно, я не піддалася спокусі раніше) вривається потік інформації з інтернету. У моєму випадку дуже важливо стримувати його до певного моменту. Хоча, як любить жартувати мій чоловік, я працюю з дому, задерши ноги, моя робота полягає не лише в тому, щоби, власне, писати книжки, попиваючи каву й заїдаючи шоколадом з горішками.

Моя робота насправді крутиться довкола книжок, але – ну, не рукописами єдиними. Усі ці довколокнижкові проекти, та й сам процес підготовки книжки, забирають чимало часу. Зокрема тому, що моя робота - це велика (або дуже велика) кількість листів. Це велика кількість фотографій на опрацювання. Це підготовка магістерського «тезису» і, відповідно, багато книжок, які треба «перелопатити».

А враховуючи те, що поруч постійно – Дануся, це ще й безкінечне приготування їжі, прогулянки, ігри, читання книжок, прибирання й прання.

На щастя, мій комп’ютер – тугодум. І тут пригадується Лоралей з «Дівчат Ґілмор», яка пояснювала своїй матері: «нам подобається повільний інтернет: ми відкриваємо сторінку, робимо каву, готуємо бутерброди…» - ну а я, поки мій комп’ютер обдумує чергову операцію, смажу млинці, мию холодильник, витираю стіл, йду в душ і відповідаю на стопіцот питань: день почався.

(Дуже перепрошую за такі прилизані фотографії для геть неприлизаного запису: насправді, нинішній ранок вислизнув з рук ще до того, як я встигла взяти фотоапарат).

  • 100 днів літа: 55-62
  • Український графік презентацій на найближчі суботи
  • Про цілі на рік
  • Мамський щоденник
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014