Надійка Гербіш
вересня 06 (Вт) 2016, 20:22
100 днів літа: 92-100

Останні дні літа - з французьким присмаком, чудовими друзями й великою кількістю мрій.

100 днів літа: 92-100 

День дев’яносто другий

День народження Данусиної подружки, на який ми вибираємося до Тернополя. Багато діток (правда, Дануся їх, здебільшого, ще соромиться)! Принцеса Софія! Піца! Тортик! Ми вирушаємо додому зовсім увечері, дівчинка роззувається ще на автобусній зупинці й моститься спати на асфальті. Ох, ця wild-and-free моя дівчинка! Ідемо тихими нічними вулицями, дивимося зірки, наслухаємо цвіркунів, багато говоримо. – Хочу ще піци, - раптом згадує Дануся, - і тортика також.

100 днів літа: 92-100

100 днів літа: 92-100

День дев’яносто третій

Раптом стало холодно – та дощ скоро припинився, спека повернулася, а хмари таки дали місце моїм любим зорям. А поміж дощовим ранком і зоряною нічкою було багато роботи, прибирання й кавування в саду, а тоді ще несподівано до Данусі зайшов сусідський хлопчик з татом.

100 днів літа: 92-100

День дев’яносто четвертий

Знову чудесна спека, велосипед і багато справ у місті. Ледь доїхала додому, перевантажена торбами, але ровер – незрівнянний кайф. Мені весь день згадується епізод з минулого тижня, коли, засидівшись із улюбленими дівчатками напередодні їхнього від’їзду допізна, ми вийшли в ніч і дивилися на небо – за звичкою. Дівчата побачили метеор, і я голосно вигукнула: «Боже, я за ціле літо не бачила жодного, а так хочу! Будь ласка!» І саме там, куди дивилися ми всі четверо, пролетів довгохвостий красень. Дивовижно усвідомлювати, що за багато років до цієї моєї гарячкової молитви Бог уже знав про неї й запланував усе наперед.

Дитина схожа на маугленя, ходить боса-гола по городі, ловить курчат, порпається у землі, наче в пісочниці. Мама звична до її швидкості й піруетів, а прабабуся щоразу хапається за серце.

Данусю, - чую її голос з крутих сходів надворі, - іди до мами, мене серце болить, я боюся!

Не боїшся ти мене, - відповідає життєрадісний голосочок, - бо я чудова-пречудова!

Увечері нас чекав надзвичайний частунок: посилка з казкового французького селища! Смаколики й абсолютно розкішна книжка з дивом на кожній сторінці! Тож навіть усвідомлюючи, що такий набір згодився б радше для ранку, я насмілилася думати, що останні дні літа дозволяють нам порушити кілька правил і просто насолоджуватися ніжністю моменту. І влаштувала невеликий пікнік у підніжжя паперового Монмартру зі своєю тендітною великою любов'ю.

 

100 днів літа: 92-100

 

100 днів літа: 92-100

 

100 днів літа: 92-100

 

100 днів літа: 92-100

 

100 днів літа: 92-100

 

День дев’яносто п’ятий

Є щось особливо вишукане в тому, щоби зустрічати календарну осінь із горням запашної французької кави й тостом із каштановим варенням.

А взагалі, попри денну спеку, осінь уже дуже відчутна ночами: мої щонічні пантрування за зірками довели, що в першу осінню ніч виходити в піжамній майці й шортах уже не можна аж ніяк.

Удень – печені баклажани (фото збереглося лише в інстаґрамі), натхненна робота над новою книжкою, багато ігор.

День дев’яносто шостий

Увечері в нас була одна з тих затишних домашок, коли в моєму маленькому кабінеті поміщається багато чудових людей, діти захоплено граються, Оксана годує своє немовля грудьми, Андрій налаштовує гітару… Фотографій нема, є лише одне інстаґрамне відео, але я не вмію його тут ставити.

День дев’яносто сьомий

У нас ночує Оля і Дануся одразу в неї закохується! Коли Олі треба повертатися до свого синочка, Дануся біжить за нею по кам’янистій дорозі босоніж і просить: «Не йди, прийди до мене!» Оооох!..

Однак в обід приїхала Золота Дитина – Леся. Вона вперше приїхала сюди, коли їй було 12. Її мама тоді сказала нам з І., що довірила нам найдорожче. І ми берегли цю дівчинку як зіницю ока. У суботу вона приїхала до нас вже усьоме (самі здивувалися, як почали рахувати), їй дев'ятнадцять і вона - архітектор у період становлення. Я сказала мамі дівчинки, що дуже ціную цю довіру, а зараз - особливо. Тимчасом моє серце плавилося, поки цих два дивовижних сонечка граються разом.

Увечері родина Солодовників привезла нам ще два будиночки на погратися-пофотографувати, і це було дуууже-дуже вчасно й доречно.

100 днів літа: 92-100

День дев’яносто восьмий

Ідемо до церкви, проводжаємо Лесю (як же шкода, що вона приїхала так на трошки!) і їдемо в село до чоловікових рідних. Дануся забирає корову з тітонькою, годує поросят, грається з кошеням (у нього, вочевидь, було інше означення цього процесу, бо після «ігор» воно дало драпа кудись далеко), п’є молоко й сміється зі своїх молочних «вусів».

Фотографій нема – крім цієї вранішньої. Так минає багато годин на тиждень. Доки мама зайнята написанням книжок, мала книголюбка вигадує свої історії по малюнках.

100 днів літа: 92-100

День дев’яносто дев’ятий

Вдруге за літо отруїлася. Вдруге майонезом. Ненавиджу майонез.

Цього разу все було серйозніше, ніж минулого, і я простраждала ніч і день і ніч, збиваючи температуру й з’їдаючи сорбенти, як цукерки. Бабця бігала в аптеку й до сусідів. А маленька дівчинка відчула ситуацію й вирішила не турбувати маму – займала себе сама, доки я провалювалася в парацетамольний сон. Як тільки я викочувалася до свідомості, вона питала, чи налляти мені ще чаю з френч-преса і всіляко турбувалася (і стрибала по моєму животі з радості, за що отримувала проскиглені виговори – тепер мені за це дуже соромно).

Це отруєння було прикрим досвідом, але змусило мене настільки більше цінувати особистість моєї дивовижної дівчинки. Сказала їй, що вона заслуговує на справжню нагороду й тепер думаю, який подарунок їй зробити.

Фотографій, звісно, немає – але є оця, з інстаґраму художниці Світлани Балух, і вона дуже гріє.

 

 

Сотий день літа

Мені дуже потрохи стає краще, я мрію про осінь і Різдво, маленька дівчинка бігає собі босоніж і в одних шортиках по дворі. Ще зовсім трошки – і прийдуть холодні дні, дощі й заметілі. А поки – вид з вікна мого кабінету.

100 днів літа: 92-100 

Дякую, що читали про наші пригоди весь цей час.

  • 100 днів літа: 84-91
  • 100 днів літа: 70-76
  • 100 днів літа: 55-62
  • 100 днів літа: 34-40
  • 100 днів літа: 27-33

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014