Раптом усвідомила, що за минулі кілька місяців майже не брала до рук "велику камеру”. Таке відчуття, наче я взагалі розівчилася з нею спілкуватися. Сподіваюся працювати над нашими стосунками влітку, а поки ношу з собою телефон, вихоплюю миті кольоровими квадратиками, і навіть сьогодні, щоби пригадати собі найкраще, пішла гортати власний інстаґрам.
Березень вдався надзвичайно насиченим, межовим навіть: втілювалися давні мрії (Ігор завершив навчання в Україні, я почала стажуватися у багаторічно омріюваній сфері, Дануся пішла на танці й закохалася в них), та водночас виснаження, праці, збурених емоцій, хвилювань, очікувань, розмаїтих перешкод для простої безтурботної радості було також дуже багато. Півмісяця минуло в сімейних застудах (і замість того, щоб мамі, скажімо, виходжувати свій кашель у ліжковому режимі, тестом на працездатність поза домом було зовсім не почуття, а незаразність, тож уже за кілька днів після першого недомагання я знову була на ногах, у трамваях, на парах, у парках чи Мануфактурі).
Тема березня Очікування! Узагалі, очікування – це тема не лише цього місяця, але й кількох минулих років, або й цілого цього життєвого сезону (якщо глобальніше, очікування – узагалі хороша життєва тема, нє?), однак саме в цей місяць інтенсивність очікування зашкалювала. Те відчуття, коли багато речей одночасно "в процесі”, а кілька важливих і дуже потрібних рішень неможливо ухвалити, поки не з’ясуються кілька інших, не менш важливих, моментів. Феєрія! І тренінг на довіру Богу.
Книжка березня (доросла) "Як писали класики” Ростислава Семківа – тут без варіантів! Тепер от ще більше пишатимуся, що з десяток років тому брала в автора інтерв’ю в його смолоскипівському кабінеті, який видавався мені тоді безпосереднім втіленням казки!
Книжка березня (дитяча) "Bible Stories for Brave Girls” (illustrated by Gustavo Mazali) (в-во Scandinavia). Вона абсолютно, абсолютно розкішна! Найкраща з дитячих Біблій, які в нас були (а їх нам надарували чимало). Палітурка, малюнки, папір, якість друку, навіть зворушлива стрічка-закладинка – тут чудове все. Детально й добре прописані біблійні історії. Але найкраще – портрети біблійних жінок (навіть тих, чиє ім’я не згадане, як от у нашої прапрапра-бабусі, дружини Ноя) – поміж історіями в хронологічному порядку. І назва. Біблійні оповіді для сміливих дівчаток! Дівчаткам личить сміливість, і їм теж дуже пасує читати захопливі біблійні історії, нарешті хтось сказав про це – і ще й так гарно! Словом, права на переклад в Україну ще не продані, але якщо ви – видавець і хочете їх купити, напишіть мені, здам контакти аґента "Скандинавії” (так, книжку привезла з книжкової виставки в Будапешті).
У ньому був час бродити красивенним містом (в один із днів я навіть взяла собі автобусний тур, уперше в житті – просто вийшла з конференц-залу на обід, сіла на верхню, відкриту "палубу” двоповерхового автобуса й вирішила в такий спосіб перепочити. І це було хороше рішення. Були зустрічі з дорогими людьми. Улюблена робота. Смачна їжа й смачні чаї-кави. Нові книжки – багато нових книжок. Узагалі, цей Будапешт у кожен мій приїзд туди – цілковито про дива. Люблю.
Страва березня Я знову місцями пекла, тож ділюся обіцяним ще в січні переписом дуже здорового й класного пирога: розтопити 200 грам масла й остудити до кімнатної температури; просіяти через ситечко 220 грам борошна, а також щіпку порошку до печива та цинамону; перемішати борошно з щіпкою солі та 200 грамами коричневого цукру; додати чотири яйця до масла й збити; зняти шкірку з трьох яблук, вибрати насіння і потерти яблука на терці; змішати сухі й рідкі інгредієнти; ножем подрібнити 100 грам волоських горіхів; додати до тіста яблука, горіхи, 50 грам родзинок. Перемішати, випікати при температурі 170 градусів 45-50 хвилин. Кльовий!
Найзатишніша домашня активність березня Читати книжки, вигріватися після довгих холодних прогулянок, робити аплікації, дивитися разом кіно, танцювати, вчити вірші напам’ять і їсти смакоту. Класика, словом.
Забавка березня Інколи в березні мені здавалося, що я забагато витрачаю на забавки (хтось при стресах купує шкарпетки, труси чи парфуми, на цьому етапі свого життя я купую забавки для дитини)), але всі вони, по суті, були потрібними навчальними матеріалами: різні види кольорових паперів, смішні очка для аплікацій, пластеліни, книжки з наліпками, дерев’яна жирафа-пазл із циферками (як сувенір з Будапешту на додачу до купи купезної книжок – так, знову книжок, таке трапляється, коли мама – частина видавничого світу), дощечка з крейдою… і дрібні фігурки з хеппі-мілів, але про це окремо. Таки ні, зовсім не забагато))).
Традиція березня Так, цього місяця в нас із Данусею з’явилася своя власна маленька традиція, не традиція навіть, а ритуал, але все ж: щоп’ятниці після обіду ми собі влаштовуємо дівчачник: прогулянка, трамваї, антикварний магазин чи шопінг (на вибір чи все разом), її танці (під час яких я сиджу на підлозі, втиснувшись спиною у стіну, й усміхаюся, як фрік – так багато радості приносять ці миті), кафе удвох (найчастіше це хеппі-міл, який виявився найдешевшим і найздоровішим способом нагодувати дитину поза домом; ніколи б не подумала!), ванна з пінкою і яблучний крамбль чи тортик увечері. Мммм!
Натхнення березня Зустріч із однією з улюблених жінок – моєю подружкою і менторкою; дружиною Джима Елвелла, мамою трьох синів і бабусею двох внуків; письменницею (авторкою понад 20 успішних книжок, зокрема музичних!) і музиканткою; мандрівницею і представницею з міжнародних прав одного з найбільших американських християнських видавництв (цю посаду вони обіймають удвох з чоловіком і величезну частину свого року – і так багато років поспіль – проводять у подорожах довкола світу) Еллен Елвелл. Це та жінка, яка в найскладніші моменти мого минулого грудня виходжувала мене словами й молитвами. Та жінка, яка впродовж років своїми листами виліплює в мені саме ті деталі внутрішнього світу, яких так бракувало там для цілісності.
Робочі проекти березня Про моє стажування в омріяній сфері напишу згодом; окрім нього в березні ще були іспити, робота над дипломною і творчі перемовини про нові книжки. І хоумскулінг! І домогосподарство! Економічна цінність того, що люди роблять удома (тим паче, якщо вони в тому домі проводять найбільше часу й навіть працюють здебільшого з нього) зазвичай не враховується, буду ламати паттерн. Мила багато посуду, витирала пилюку, мила підлоги, готувала їжу – це теж рахується!)) А, так, а ще ж був репортаж для РІСУ.
Покупка березня Шолом! Для заспокоєння маминої тахікардії – Дануся навчилася ганяти на біловелі дуже швидко. Коли з нею гуляю я, то біжу поруч з виряченими очима й розпростертими руками, коли гуляє тато – знімає відео на телефон і тішиться.
Досвід березня Танці! Усе-таки 3 роки – це перехідний період. Коли з дуже маминої дитини виростає маленька смілива особистість зі своїми зацікавленнями. Дануся перестала почуватися некомфортно в товаристві чужих дітей і дорослих, і тепер навпаки дуже любить гратися з дітьми й вчитися в чужих дорослих. Танці для неї – величезна радість, проситься туди впродовж тижня. А я відчуваю, що нарешті висиділа це своє маленьке курчатко й починаю думати в бік садочка (на півдня – філософія Шарлотти Мейсон мені однаково дуже близька). Але ж, ох, див. пункт "тема березня”. Словом, на все свій час.
Знахідка березня Англомовні книжки прекрасної української письменниці Олександри Орлової можна вже завантажити для кіндла на амазоні, юху (зараз там лише дві, але кажуть, що скоро буде більше)!
А ще в цей от час радості й виснаження мені дуже хочеться знати, як "виживають” інші. Чим наповнені ваші будні й вихідні, звідки берете радість і сили? Розкажете?
Надійка Гербіш –українська письменниця,
перекладачка, колумністка,
ведуча подкасту «Слово на перетині»,
продюсерка. Директорка
з міжнародних літературних прав
для Європи та Нордичних країн
американської компанії
Riggins Rights Management
