Нагадування собі: записувати варто одразу, інакше забувається. І це, правду кажучи, дуже добре. Бо коли забувається те, що вчора – більше зосередженості на сьогодні. А ще працює un-cluttering – у контексті речей, графіків, переліків, вимог до себе, а також того, що треба пам’ятати. Коли важить передусім головне, а другорядне залишається собі другорядним. У квітні було ще холодно, однак ми багато часу проводили надворі – а це завжди наснажує – особливо в турбулентні періоди. Я відмовилася від десятка чудових пропозицій, від деяких – через сльози. Однак чітко розуміла, що вчитися говорити «ні» зараз дуже на часі. Як пише авторка книжки, яку я так хвалила минулого місяця, ми кажемо «ні» не заради «ні». Ми кажемо багато «ні», щоби згодом сказати кілька, але дуже вагомих «так».

Робочий проект місяця І все ж, я багато працювала, бо робота, як і прогулянки – чудові ліки від зайвих хвилювань. Один з китів моєї великої любові до своєї роботи – це люди, з якими доводиться мати справу. А мене завжди зворушує шляхетність особливих людей. Наприклад: розмовляла скайпом із чоловіком, чиї есеї свого часу формували моє світобачення; зіркою міжнародного книговидання, людиною-велетом. Навіть уявити боюся шаленство його графіку! І все ж, він попросив зідзвонитися, аби повідомити новину, яку не хотів сповіщати листом, бо вважав, що деякі розмови мають відбуватися віч-на-віч, навіть якщо співрозмовників розділяють тисячі кілометрів. І не тому, що в розмові випливала б якасьтаємна інформація, а просто тому, що сповіщати про зміну певних рішень особисто, а не сухою діловою мовою – це про повагу.

Зустріч з читачами Зустрічалася з дітками в Тернопільській центральній бібліотеці для дітей. А з дітьми завжди добре: вони люблять, обіймають, малюють зворушливі ілюстрації до книжок, ставлять смішні питання.Найсмішніше з тієї зустрічі - "скажіть, коли Ви виходите на вулицю, Вам доводиться втікати від натовпу?" А ще зустрічалася з батьками в збаразькому інклюзивно-ресурсному центрі – такі зустрічі завжди рідше про гумор, однак дуже про глибину, і я ціную кожну з них.

Мамське місяця Ми знову робили мамське+ і цей формат починає нам подобатися дедалі більше!

Творчий проект місяця Почала писати нову книжку. Не знаю, коли і де і як вона вийде. Але процес написання дуже світлий і будівний для мене самої. Радію.

Інтерв’ю місяця Давала кілька інтерв’ю, одне з них – по скайпу й у піжамі (ну, зверху я таки накинула на майку піджак), його можна подивитися тут.

Але найважливішим для мене інтерв’ю стало не те, яке я давала, а те, яке брала в неймовірного пана Валерія Шевчука, і яке УП. Життя опублікувала в квітні. Його можна прочитати тут.

А ще косметологічний центр «Престиж» зняв хороше відео про те, чому так важливо читати - і я тішуся тим, що змогла долучитися. 

Фотографії Юрія Зелененького.