За вікнами розкішний серпень, а я саме пакую сімейні наплічники для тривалих мандрів, але телеграми від осені приходять усе частіше: про неї (і виклики, які вона завжди приносить) неможливо не пам’ятати.

Цьогоріч у мене знову дуже дивний статус: викладачки в декреті + студентки стаціонару. Тож цей запис просто мусив з’явитися тут саме тепер. Хоча, навіть не тому. Перші пожовклі листя у підніжжя лип, що вишикувалися в старій алеї, перші порції холодно-хрусткого повітря вранці, перші затяжні дощі – усе це вселяє жагу до пізнання нового. Відчуття першого дзвоника ніколи не вивітрюється – воно накочує хвилями щороку в один і той же час, усвідомлюємо ми те чи ні.

Наступні пункти – суцільна банальщина. А ще вони дуже суб’єктивні й не зобов’язані працювати для всіх. Але в них – мій особистий досвід і досвід багатьох людей, яким навчання принесло не лише омріяну професію, але й багато радості. Тому ділюся.

1. Side-project

Може, це прозвучить дивно, але перший пункт для, скажімо так, щасливого навчання в моєму розумінні – це те, що навчанням не є. Навчання – це добре й потрібно. Але інколи буває складно чи нудно, інколи хтось ставиться несправедливо, інколи… ну, погодьтеся, усіляке буває з тим навчанням.

Тож добре мати справу, до якої відчуваєш пристрасть, заради якої хочеться дізнаватися щось нове, якою хочеться ділитися з іншими. І коли така справа є (робочий проект, волонтерство, блоґ, зрештою), навчальне завдання підготувати якусь там elevator speech уже не видається таким безглуздим. Бо вам є що сказати, вам хочеться цим поділитися, і заради цього ви готові набувати нових знань і навичок.

2. Прогулянки

Так, прогулянки. Багато прогулянок. Якщо не вдається гуляти просто так, можна набрати книжок – і вирушити в парк вчитися. Тим паче, у парках навіть вай-фай трапляється нерідко, тож чарівна паличка ґуґла теж буде під рукою. Чим більше прогулянок, тим кращий сон і здоровіший колір шкіри – саме те, що потрібно для ефективного навчання, хіба ні?

3. Вода.

І кава з чаєм. І кефір з йогуртами. І знову вода. Словом, одна з найкращих інвестицій на початку навчального року – зручна пляшка для води або термокухлик. Це потрібно, здорово й дуже затишно. Осінь прийде з вітрами – і вам ще й як захочеться погріти пальці об щось тепле.

Один із моїх найтепліших спогадів про зимові пари – плетений кардиган і снуд, і мої пальці в плетених мітенках, які тримають паруючий кухлик какао (його робив мені вранці чоловік).

4. Одяг

Зручно і тепло – ось два критерії, яким я завжди визначала одяг, який мав би оселитися в моєму гардеробі. Мабуть, цього року я нарешті подорослішала, бо критерій «красиво» теж уже допасовується в мою шафову систему цінностей.

(Аж тут вмикається голос викладачки: любі студенти, теплий одяг – це важливо. Теплі шкарпетки й затишні шарфи – це цілковите й дуже потрібне мімімі).

5. Їжа

Тут усе зрозуміло: чим більше корисної і смачної їжі – тим вищий ваш ККД.

Пригадую, як під час роботи над перекладом біографії Стіва Джобса я поставила собі на заставку ноутбука натюрморт із яблуками. Таке от нагадування, що яблука треба їсти. І то якомога частіше. Зрештою, як будь-яку іншу їжу. Ту, що корисна і смачна.

6. Музика

Я не вмикаю її дорогою у трамваї, бо саме тоді намагаюся викроїти час на читання. Але часто вмикаю, коли ми вечеряємо. То такий дивовижний спосіб розчинитися в родинному вечорі й відмежуватися від академічного світу з усіма його гризотами. Тож музика для мене – не стільки джерело натхнення, як засіб створити певну атмосферу. Проте, це наймізерніша з її функцій. Тому – музика!

7. Книжки

І не лише навчальні. По суті, тло всього, що відбувається в нас чи довкола нас, було вже кимось прописано в тій чи іншій формі. Тому читати – це, зокрема, спосіб резонувати з реальністю. Розуміти її глибше, перейматися нею, відчувати за неї вдячність, надихатися, відпускати страхи. Книжки створюють особливу атмосферу, збагачують життя, множачи його на багато. Це спосіб мандрувати, залишаючись на одному місті, й відчувати зв’язок із домом, коли від нього далеко. Мабуть, я занадто заангажована й необ’єктивна, тому можете мені не вірити: але читання – то панацея.

8. Канцелярія

Хороший набір канцелярії може надихати й сприяти продуктивності. Від ручки часто залежить почерк, ви помічали? Тож, думаю, не зайвим буде пильнувати за тим, щоби ручки не «глючили» й писали добре, а улюблені записники наповнювалися важливими ідеями.

9. Лягати спати вчасно

Залізне правило – залізніше, ніж прочитати все-все до іспиту. Можете сперечатися, але тут я затятий поборник здорового сну. Це із серії «так мама навчила, значить, мусить так бути». І за цю от пораду (вимогу!) я мамі особливо вдячна.

10. Спільні конспекти

Ділюся лайфхаком мого теперішнього навчання (упевнена, це практикують усі студенти на світі, але обійти увагою цей пункт тут просто не можу).

Конспекти – це добре й дуже важливо. І дуже зручно, коли вони максимально повні. Тож ми «скидаємося» матеріалом на таємній групі у Фейсбуку. Хтось викладає базовий конспект, усі решта додають свої нотатки, на виході маємо ретельно перевірений, опрацьований і дуже детальний текст (мабуть, незгірший за той, що є у викладача). Це дає відчуття спільноти, відповідальності, а ще, враховуючи той факт, що в нашій групі кілька матусь з малими дітьми на індивідуальному графіку, дуже допомагає тим, хто з певних причин якусь пару пропустив. Мінус один стрес, словом.

11. Відчуття перспективи

Це мало бути першим пунктом, адже найважливіше. За навчальною рутиною воно губиться. Ми забуваємо, заради чого вчимося. І що – чудове – нас чекає попереду. Саме тому я поставила першим пунктом пораду про власний позанавчальний проект. Усвідомлення «живої», практичної роботи поза академією, свого потенційного місця у глибокому й широкому професійному світі додає мотивації, сміливості й… внутрішнього спокою. Бо будь-яка навчальна невдача – це ще не кінець. Будь-яке несправедливе ставлення – ще не привід втрачати віру в свої здібності. Навіть найнудніший предмет може зрештою згодитися. Або й ні. Зате витримка й легкість у ставленні до нього, випрацьовані за роки академічного життя, згодяться обов’язково.

12. Навчальне місце

І знову про затишок. Знайдіть собі місце, де вам найкраще вчиться. Парк, бібліотека, ліжко, підлога, підвіконня, та що завгодно. Але облаштуйте його так, щоби було зручно. Інвестуйте в свій комфорт. Гірлянди? Смішні постери? Подушки? Френч-прес під рукою? Та що завгодно, аби тільки воно дозволяло зосередитися на процесі й відчути від цього радість.

13. Спорт

Винна – його цінність я усвідомила лише тепер, на 29-му році життя. Але мало що так добре сприяє ефективній роботі мізків, як хороша осанка. Тому (ох!) спорт – це важливо.

А поки літо продовжується, хай тривають пригоди. Безтурботність, захоплені пошуки, розмови до ранку, книжки запоєм. Може, насправді, якраз оті літні місяці між навчанням дають нам згодом найбільше.