Надійка Гербіш
квітня 19 (Пт) 2019, 12:39
про турбулентність і довіру

 

Цими днями навіть повітря наелектризоване. Висока турбулентність і критично підвищена температура тіла по палаті. Хочеться сховатися в нірку, залягти на дно чи втекти кудись світ за очі – потрібне підкреслити.
Кілька днів тому мала зустріч із батьками в інклюзивному центрі на тему вигорання і внутрішнього ресурсу – і, намагаючись простягнути соломинку інформації їм, теж сподівалася за неї ж вхопитися.
У разі небезпеки одягти кисневу маску собі, а тоді – дитині чи сусіду, - повторювалая. Ресурс потрібно відновлювати, - додавала також максимально переконливо. Гнітюче почуття провини – неконструктивне і непродуктивне. Особиста відповідальність і межі особистого простору однаково важливі.
Усе це я говорила, вдивляючись в очі батьків, однак звертаючись і до себе також.
У ці, такі розхитані, такі турбулентні, дні я сідала на велосипед і розганялася, щоби вітер в обличчя хоч трошки вистудив непотрібну зараз гарячковість і звіяв зайву тривожність. Витягувала подружку на гору, молилася вголос, танцювала з донечкою, говорила з чоловіком про все на світі, водила себе на каву, сміялася з друзями, ходила в гості, зависала в лісі, купувала красивий одяг і перефарбовувалася в блондинку, їла піцу й багато солодкого, грала улюблені мелодії на піаніно – словом, рятувалася, як могла.
Щоденно нагадуючи собі, що турбулентність – це природньо. Що завжди є той, Кому можна беззастережно довіряти. Що всепропальство – невигідна стратегія. Що, зрештою, киснева маска – киснева маска – киснева маска.
Люди зараз так легко спалахують – і водночас так сильно горнуться, шукаючи підтримки, сподіваючись почути «прорвемося», намагаючись не здатися, якщо тільки залишимося разом.
Мені ж так сильно хочеться зараз суконь, танців і на ручки. У Брюґґе якесь чи що.
Натомість треба виймати себе з емоційного болота, наче Мюнхгаузен, застеляти ліжко, активно любити свою сім’ю, вдумливо працювати, допомагати тим, кому можу, і брати відповідальність за власний вибір.
Одна з моїх численних кепських рис – вразливість і чутливість, загострена до межі надриву. Але навіть це передбачив Хтось Великий, подарувавши мені для противаги неймовірну safety net підтримки й любові. Вчора я заснула просто в одязі, затуливши обличчя руками. Чоловік зробив мені чаю, увімкнув гірлянду і вклав дитину. А вранці художниця, ні про що не здогадуючись, надіслала ескізи неймовірних ілюстрацій до нової дитячої книжки, яку ми написали разом із донечкою.
А ще добре, що хоч шоколадки і вітер у волоссі ніхто не скасовував. І кучерики теж – хоч час від часу.

про турбулентність і довіру

Мітки:
  • Зі щоденникових нотаток
  • Літературна зустріч у Бордо
  • Уроки історії
  • Про часоплинність
  • Уберегти серце

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014