У таких подорожах я особливо сильно відчуваю, що колись обрала правильний шлях. Бо якби не писанина і не ці мої книжки, я вряд чи познайомилася би з такою кількістю дивовижних, світлих, сильних людей, вряд чи побачила б ці містечка – і не просто побачила, а відчула їх так, як згодом відчують їх маленькі герої наступних казкових історій. Вряд чи я б так уважно вивчала краєвиди й мапи, проводила пальцями по стінах і корі дерев, виловлювала запахи і запитувала «а що це так пахне?» по стопіцот разів. А от їла би з такою насолодою, заплющуючи очі й забуваючи про світ навколо, я б у кожному разі. Завоювати моє серце смачною їжею можна з першого флірту.

Я ще покажу багато фотографій про океан і виноградники, Бордо і Сент-Емільйон, Бержерак і маленьке рибацьке селище. Але цей запис – про зустріч, яку організувала чарівна україно-французька пані Ірина разом із асоціацією Ukraine Amitié.

Дуже люблю такі розмови, навіть якщо ніяковію і гублюся, з ким говорити спочатку – з дітьми чи дорослими? Але коли є люди різних поколінь, виникає особливе відчуття приналежності до великої, міцної спільноти. Може, ми й не побачимося вдруге, а, може, побачимося ще не раз, але історії, розказані після зустрічі, за кока-колою і печивом, гріють найбільше одразу й залишаються в спогадах назавжди. Як щось дуже цінне, дуже потрібне. Щось таке, з чого виростає впевненість, любов, сподівання на краще і нові книжки про радість.

 

Дуже-дуже дякую усім, хто прийшов і хто долучився здалеку. Дякую українцям і французам, і чарівним україно-французьким дітлахам, які прекрасно говорять обома мовами і навіть допомагали мені з перекладом :-)

І ще мені хочеться (вкотре!) подякувати пані Ірині та її чудесній родині за запрошення, прийом і турботу. Ви всі володієте якимось даром неймовірної гостинності. І, ох, невже можна так смачно готувати! (Я казала, що моє серце можна завоювати смачною їжею з першого флірту? Першим фліртом цього разу був грибно-каштановий суп, але фліртом усе не закінчилося, і я не знаю, як тепер жити далі, хіба скупити французькі кулінарні книжки і вчитися готувати).

Далі – багато фотографій.