Надійка Гербіш
березня 15 (Нд) 2020, 12:47
Віртуальна історія до обіймів
 
То тільки спочатку все видавалося аж таким абсурдним: листи з рецепції заброньованих за півроку готелів – «вибачте, ми не зможемо Вас прийняти, закриваємося на карантин»; скасовані перельоти; недійсні квитки на концерти, що відбувалися тепер у лунких залах виключно без глядачів.

Тільки спочатку ці всі люди в масках, потім у респіраторах, а тоді в костюмах ганнібала-лектера-в-космосі на вулиці й у супермаркетах смішили, дратували, лякали.
 
Тепер уже – ні. Люди мають звичку добре призвичаюватися до апокаліпсисів-що-тривають.
 
То раніше вони з друзями вигадували стоп’ятсот жартів про видозмінену дійсність "прекрасного нового світу". То раніше з таким запалом проходили всі курси на курсері, що стали тепер безкоштовними. Влаштовували віртуальні прогулянки музеями, слухали найкращі стріми зі світових філармоній на безлімі. Казали, що кредитні карточки вже віджили своє, і що треба під шкіру на руках вживлювати безконтактні чіпи з банківською (і не лише) інформацію, щоби обмежити всі ці бридкі дотики, не переносити далі всіх цих жахливих бактерій. Відкладені на мандрівки кошти люди тепер витрачали на розмаїті симулятори й віртуальну реальність. Держава в смартфоні, світ в смартфоні, життя в смартфоні – ну прекрасно ж, хіба ні?

Тільки її від того всього страшенно нудило. «Я вже майже готова написати оголошення про екстрим-послугу: «обійму живими руками, без костюма і рукавичок», але ж сусіди спалять будинок,» - писала вона подрузі. «Не будь ідіоткою. Краще новини подивися,» - відповідала та.

Вона вмикала новини – і там було все те саме, що вчора, позавчора, місяць тому. На кордонах пострілювали, лікарні були переповнені. Ведучі – теж у масках ганнібала лектера і рукавичках фредді крюґера – розповідали про все це без видимих емоцій, монотонним голосом. Ніхто не протестував. Та і як тут попротестуєш? Усюди – злісні бактерії. Зайвий раз подумаєш – ще щось на себе накличеш.
 
У двері хтось постукав. Вона не чекала жодних кур’єрів і ніяких доставок сьогодні.
 
Заглянула у вічко – там стояв чоловік без захисного костюма. І у тій своїй кофті й джинсах, з оголеною шкірою обличчя, рук, шиї виглядав практично непристойно, як інопланетянин.
 
- Ви хто?
- Свідок не-віртуального життя.
- А таке ще буває?
- Було колись – і може відродитися знову. Епідемія давно закінчилась.
- Але може настати нова! Нових антибіотиків ніхто не придумував десятиліттями, а до старих у нас резистентність. Ми вже не маємо права довіряти своєму тілу й тому, що воно може на собі переносити, хіба ні?
- Можливо, й так.
- То що ж Ви мені засвідчите? І чому Ви вийшли на вулицю в такому вигляді, Вас же міліція забере!
- Якщо Ви мене не впустите просто зараз, так воно й буде.

У якийсь момент окрім самої лише відсутності маски вона зауважила ще щось – риси його обличчя. Очі, усмішку. Знайомі бешкетні блищики в очах.
На вулиці вже лунали звуки поліцейської сирени. Вона рвучко відімкнула замок, прочинила двері.

- Швиденько сюди, починайте свідчити!

Він засміявся.

- Чому ти не відповідала на повідомлення?
- Не бачила жодного сенсу у безконтактному віртуальному спілкуванні.
- Я пройшов так через пів міста – тепер двері твоєї квартири можуть заклеїти, закривши нас обох на карантин.
- У мене вдосталь гречки, - підморгнула вона.

У двері гучно постукали.
 
Віртуальна історія до обіймів
Мітки:
  • Нове серце до Різдва
  • 100 випадкових фактів про мене ¼ - маленькі радості
  • 28
  • Серпень в одному вечорі
  • 2014. Підсумки

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Дім Мрії, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, домівка, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, Хрущик, Хутір Тихий, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, карантин, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цінності, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори, історія
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014