Серпневі ночі такі глибокі-глибокі, розростаються зорями, набираються новим виміром, темнішають, густішають. У саду – осінні телеграми на кожному кроці. Скоро будуть кучеряві тумани і вовняні шкарпетки. "Та вовняні шкарпетки,” – виправила б мене Богдана, якби читала, а не дивилася зараз зі своєю бабусею якесь класичне кіно, бо (оскільки!) вона говорить дуже красивою літературною мовою і всіх довкола виправляє ("бабцю, скільки можна тобі повторювати: смажити, а не жарити, борошно, а не мука”). Я п’ю найсмачнішу з можливих кав – французьку, ручного обсмажування, з мигдалем – по півфренчпреса на день. Заливаю у мініатюрні порцелянові філіжанки з англійської колекції – з тонкими чайними трояндами й золотими обвідочками. Їм чорний шоколад. Працюю в найзатишнішому на світі кабінетику. Усе, як прийнято в серпні.

Фантастичний місяць – закорінений у рідний дім і водночас розпростертий по всьому світу через стопку авіаквитків у скриньці на майбутні подорожі, мандрівних рідних та друзів, міжнародні робочі проекти і (нарешті!) офіційне підтвердження роботи мрії. Той місяць, коли всі великі мрії на літо несподівано взяли й утілилися, і нічого особливого вже від нього не хочеться, лише насолоджуватися тихо й без поспіху.  

Місяць чудових результатів. Ігоря підвищили на посаді, а тоді він узяв і вступив на магістратуру Ягеллонського університету!  Дануся сама, не перемальовуючи нізвідки, написала мені "МАМА", а її бабуся знову поїхала в Кенію. Я захистила магістерську на "відмінно", а тоді раптом дізналася, що й диплом буде "червоним”, і ніякі завалені плавання йому не зашкодять. Повернулася до перекладу книжок – одразу в два фантастично кльові проекти.  "15 дієвідмін радості” – моя нова книжка, що незабаром з’явиться у "Свічаді”, обросла палітуркою й стала ще на крок ближче до полиць книгарень. І не лише...

Інколи входиш у довгоочікуване літо з фанфарами й дикими танцями, а інколи воно саме огортає тебе, наче м’яка ковдра на засмаглі плечі у тиху зоряну ніч. Інколи ти з азартом виконуєш кожен пункт із омріяного переліку і яскраво святкуєш кожну поставлену галочку. Інколи ж переглядаєш той перелік усередині літа й вдячно дивуєшся, що деякі мрії втілилися тихо, майже ненароком, і сподіваєшся, що й наступні дні будуть тихими й радісними.

Сонячний, чудовий, навдивовижу радісний місяць, навіть у світлі звичних уже перевтом. З рідними українськими місцинами в Zbarazh-area (Тернопіль теж дуже навіть потрапив), красивими лодзькими парками, зі святкуванням одинадцятої річниці шлюбу й аж двох днів Матері, роверочком, палахкотливою грубкою, часом з найріднішими, численними букетами, гамаком, книжками, новими досвідами (наприклад, ми побували в майстерні теслі Андрія!), танцями, дописаною магістерскою і складеними іспитами, новими контрактами і кавою-кавою-кавою.