Надійка Гербіш
січня 03 (Сб) 2015, 21:43
Читанка-2014

Трохи про читане минулого року.

Мені здавалося, що цього року я читала не менше, ніж завжди. Я ніколи не брала участі в різних там книжкових іграх чи челенджах, тож особливо не відслідковувала кількість прочитаного. Як з’ясувалося, почала читати я справді багато всього. А дочитала… Ну, сподіваюся виправитися цього року. А поки про те, що вже.

Про книжки, котрі ми читаємо з Богданою – згодом, окремим текстом.

 

Anne Lamott “Bird by Bird”. Гостра, як і вся проза Енн, дотепна і мудра. Ненав’язливі поради з приводу писанини і життя. ‘To be engrossed by something outside ourselves is a powerful antidote for the rational mind, the mind that so frequently has its head up its own ass – seeing things in such a narrow and darkly narcissistic way that it presents a colo-rectal theology, offering hope to no one’.

 

Anne Lamott “Operating Instructions: The Journal of My Son’s First Year” – це справжній щоденник Енн, котрий вона вела, коли народився її син. Їй 35, вона ледь зводить кінці з кінцями фінансово й емоційно, проживши всього кілька років вільною від алкоголю й наркотиків, але все ще не навчившись впевнено існувати без страшних, але таких затишних і рідних залежностей. Батько дитини відмовляється від відповідальності та стосунків і просто зникає з життя авторки. І все ж вона народжує свого Сема, який кардинально змінює ВСЕ. Книжка-сповідь про любов аж до оскаженіння, про внутрішніх монстрів, біль, страждання, смерть найближчої подруги, про втрати, кольки, набутки, сенси, брудні підгузники, молоковідсмоктувач, щедрість чорношкірих бабусь, кицьку, кризи, Бога, дієту, згідно якої не можна їсти борошняних виробів і молочних продуктів. Книжка-сповідь із гумором. Чорним.

 

Don Miller «A Million Miles in a Thousand Years: How I Learned to Live a Better Story». Дон Міллер – один із моїх найулюбленіших авторів. Початок дещо розчарував, але після розповіді про чоловіка, котрий побудував своє житло, добутися до якого можна лише водяним гвинтокрилом, і разом зі своїми дітьми запрошував усіх світових лідерів до себе на sleepover, аби говорити про мир (це реальна історія), усе стало на свої місця.

 

Кондоліза Райс «Звичайні незвичайні люди» – написана трохи нудно, як і всі мемуари політичних діячів, які мені доводилося читати (і перекладати, ггг). Цікава і важлива історія однієї чорношкірої дівчинки та її батьків. На прикладі цього життєпису якось дуже очевидно, як багато важать чисті, не засмічені стереотипами й різними «ботактреба», мрії та родинна підтримка. Розповідь про сегрегацію і позитивну дискримінацію, освіту, революцію, бунти, дисертацію, музику, спорт, республіканців, любов, родинні цінності, фігурне катання, меблі з червоного дерева, Мартіна Лютера Кінга, Стоклі Кармайкла, Горбачова і Єльцина. Люблю книжки, де розмаїті теми та постаті настільки тісно переплітаються. Ці книжки не просто про життя, а про життя цікаве, сповнене сенсу й боротьби. Раджу.

 

Люсі-Мод Монтгомері «Енн із острова принца Едварда»

«Енн із Шелестких Тополь»

«Енн у Домі Мрії»

Ну що тут можна написати? То класика. Прекрасна і дуже добре перекладена. Люблю.

 

Beth Moore “Feathers from My Nest” – неймовірна книжка про материнство. Я читала її у січні, перед пологами, і вона подарувала мені дуже багато. Натхнення, віри, сміху, розуміння, що ідеально з мого погляду не буде точно, але буде якнайкраще. Глибоко, щемко, дотепно, щиро, мудро. Усіляко раджу.


Beth Moore “Things Pondered” – щоденник із тематичними роздумами й віршами. Я не фанатка такого типу поезії, але проза дуже й дуже.

Масару Ибука «После трех уже поздно» - книжка, за якою, за словами мами, вона мене виховувала. Хороша.

 

Памела Дракермен «Французьке виховання» - мемуари-дослідження американської журналістки, котра вийшла заміж за британського єврея-космополіта й переїхала жити до нього, у Париж, де народила трьох дітей. Памела зацікавилася французьким вихованням і написала про це книжку, де не просто переповіла теорію, але й поділилася своїм практичним досвідом. Книжка прекрасно написана (і перекладена!), пізнавальна, цікава. Найкраще звідти – ідея про рамки, усередині яких повна свобода. Стратегія – ок . А от багато елементів запропонованої тактики доволі сумнівні. Зрештою, французи й самі не вважають свою націю найщасливішою на землі. Я багато в чому розумію американських матерів, чиї підходи описуються в книжці доволі сатирично. І розумію, чому авторка поводилася саме так (вишукувала доньку очима на каруселі, наприклад). Тільки не розумію, чому вона за це себе картала. Загалом – книжка насправді варта уваги. Але не завадить запастися ментальним ситечком при прочитанні.

 

Ольга Писарик «Привязанность – жизненно-важная связь» - підхід цієї авторки мені значно ближчий. Більшість тез я, мабуть, розуміла інтуїтивно (зокрема, завдяки мамі, яка діяла згідно них) й мені було приємно прочитати їх наукове обґрунтування. А щось було для мене важливим відкриттям. Наприклад, те, що не варто запрошувати дитину ставати в позицію «альфи» і відчувати свою відповідальність за розрулення проблем. Наприклад, я завжди картала себе, коли мама купувала мені щось дороге чи платила за навчання в гімназії, попри те, що виховувала й утримувала вона мене сама-самісінька, без жодної фінансової підтримки від мого тата чи своїх батьків. У мене надовго сформувався комплекс «я мушу себе утримувати сама». Як християнка думаю, що батьки мали б розповідати про свої проблеми (наприклад, фінансові) дітям лише тоді, коли йдеться про родинну молитву. Батьки визнають своє безсилля, але не запрошують у такий спосіб дитину перейматися разом із ними, а спрямовують її погляд на Творця – Альфу й Омеґу. Дитина розуміє, що в житті бувають труднощі, але все одно почувається захищеною. І вчиться довіряти Богу.
Ще відкриттям для мене були суперечливі почуття. Моя мама (чий підхід до виховання я загалом вважаю близьким до ідеального) чинила радше як батьки Конді Райс: дозволяла мені діяти виключно згідно своїх мрій. Тому я й дозволяла собі не ходити на пари, які мені не подобалися, покинути університет після першого курсу, щоби вступити до іншого вишу, відмовитися йти вчитися на престижний факультет, куди вступила на державне тощо. Якщо я чогось не хотіла – то не робила. Мабуть, це не завжди найздоровіший підхід. З іншого боку – мені насправді немає про що шкодувати.

 

Jody Hedlund “The Preacher’s Bride” – Англія, пуритани, Кромвель, інтриги, благородство, кохання. Залишила трохи недочитаною. Написана некепсько, тема цікава, але мені чогось «не пішло».

Frank Peretti ‘Illusion’ – як на мене, не найкраще з того, що писав Перетті. Фантастика з претензією на алегоричність. Написана, звісно, дуже добре, є кілька справді сильних моментів, але, знову ж, якось мене не зачепило. Може, тому, що я просто не фанат фантастики. Фанатам, думаю, книжка мала б сподобатися.

 

Ірина Славінська «Історії талановитих людей» - чудова збірка хороших інтерв’ю. Ця книжка вийшла в серії «Теплі історії», яку свого часу започаткували мої книжки «… до кави» і «… до шоколаду». Коли вони писалися, я й не здогадувалася, у що згодом виллється цей «теплий» проект. Тепер у серії добрий десяток книжок і серед них є такі, що насправді дуже мені подобаються. Як ось ця, наприклад.

 

Олександра і Даніель Мізелінські «Карти» - ну то вже радше не для читання, а для розглядання. Про цей атлас говорили так багато, що я навіть не знаю, що тут можна додати. Подобається.

 

Тарас Прохасько «FM Галичина» - маленькі есеї, радійні уривки дуже доброго, світлого і мудрого письменника.

 

Катерина Бабкіна «Гарбузовий рік» - дитяча книжка «дорослої» письменниці. Якось дуже вона мене пройняла. Історія про Гарбузика, Велосипед, Дівчинку і її Братика, Хлопчика, Гойдалку і ще про багато кого. З неймовірними ілюстраціями Юлі Піліпчатіної.

 

Софія Андрухович «Фелікс Австрія» - я купила й прочитала цю книжку до того, як побачила, як багато її хвалять читачі й критики. І правильно зробила – нашарування чужих похвал не заважало мені щиро захоплюватися. Дуже сильно написана. І прекрасна галицька мова, так.

 

Laura Ingalls Wilder ‘Farmer Boy’ – це авторка, про яку я можу писати й говорити багато, оскільки дуже її люблю. А ця книжка – про дитинства її чоловіка, наймолодшого фермерського сина в штаті Нью-Йорк у часи, коли Америку лише починали заселяти «піонери». Добра, зворушлива, ніжна історія з прекрасними role models.

‘Little House on the Prairie’ – а це вже продовження історії маленької Лори, її двох сестричок і їхніх сміливих батьків. Вони вирушають на Індіанську Територію, щоби поселитися там… Захоплююся мамою цих дівчаток. Чудесна, до сліз зворушлива, пригодницька книжка зі справжнього життя.

 

Elizabeth George ‘A Woman After God’s Own Heart’ – перечитувала вдруге, і цьогоріч планую знову. Бо вона про справжнє.

 

Др. Эмерсон Эггерих «Любовь и уважение» - про цю книжку говорили так багато моїх подружок і вона лежала в нас на полиці так багато років, що я просто не могла більше проходити повз неї. Вона про базові потреби чоловіків і жінок. Абсолютно нетипова. І дуже вартісна.

Мітки: читанка
  • 2014. Підсумки
  • Зимові книжки
  • 27
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»
  • Дорога, радіо і дощ

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014