Надійка Гербіш
січня 06 (Вт) 2015, 17:41
Перша велика мандрівка Малючки

Велика - то сказано, звісно, дуже голосно. Дорога була довгою, попри невелику відстань. І єдине, що Малючці в цій поїздці відверто не сподобалося - тривале стояння на митниці. Усім іншим дівчинка була задоволена (ну, й, звісно, айпед і циця в дорозі рулять). 

Наприкінці минулого року ми мали невеличку сімейну вилазку до Польщі, на фестиваль "Єдина Галичина". Їхали автобусом - разом із організаторами та іншими учасниками.

 

Перша велика мандрівка Малючки

 

Дорога була складною, але дуже красивою - сніг перетворює будь-що на казку, правда?

 

 

Хутор Ґораєць виявився невимовно затишною місциною. А його власники - людьми світлими, відкритими й веселими. Наше "слічне маляйство" насолоджувалося їхньою увагою і гостинністю. 

 

 

 

Я так давно не читала нічого із "Теплих історій до кави" на публіку (та й узагалі). Після "каво-книжки" вийшли ще 5 інших моїх книжок і ця почала видаватися такою давньою і від такої ще дитинної мене. Але на цьому фестивалі я, чомусь, читала саме з неї. Про зиму, дорогу і дітей. Ну бо як інакше. 

 

Перша велика мандрівка Малючки

 

А потім читав такий хороший, світлий, смішний Тарас Прохасько. Я не розуміла слів - і не намагалася. Просто сиділа біля груби, дивилася на Ігоря з Богданкою, пила чай з тістечком і тихо насолоджувалася.

 

 

 

 

Перша велика мандрівка Малючки

 

Увечері ми пішли до однієї з найстаріших церков Польщі. Дуже красивої. Але я думала про те, що тут ховалися замордовані згодом українці під час операції Вісла. Було незатишно - боліла родинна пам'ять.

Наш екскурс до Замостя припав на снігопад, тож ми забігли в маленьку цукерню на сирник з каво-чаєм, а потім трохи повешталися вулицею. Малючка спала в слінгокуртці, Ігор міцно тримав мене за руку. Було затишно й добре.

 

Перша велика мандрівка Малючки
Перша велика мандрівка Малючки
Перша велика мандрівка Малючки

Перша велика мандрівка Малючки
Перша велика мандрівка Малючки
Перша велика мандрівка Малючки
Перша велика мандрівка Малючки


Ми повернулися серед ночі, Данусина прабабуся плакала з радості, а Малючка навіть не прокинулася, поки ми її роздягали.

А отак ми мандрували. (До речі, ось вам уся таємнича правда про слінгокуртки: те, що сторонні глядачі вважають маминими стегнами, насправді - дитячі ніжки :-))). 

 

  • Читанка-2014
  • 2014. Підсумки
  • 27
  • Дорога, радіо і дощ
  • Два роки Теплих історій

  • Надійка Гербіш
    українська письменниця,
    перекладачка, колумністка,
    ведуча подкасту «Слово на перетині»,
    продюсерка. Директорка
    з міжнародних літературних прав
    для Європи та Нордичних країн
    американської компанії
    Riggins Rights Management
    Нові книжки:
    комірка
    Monastyrski © 2014-2020