Надійка Гербіш
травня 21 (Чт) 2015, 13:39
про свекрух і конвалії

Щороку навесні моя свекруха дарує мені букет конвалій. Просто тому, що це – мої улюблені квіти, а вона про то знає.

Коли я була малою, в нашій родині ідеалом свекрухи була К.М. – свекруха моєї тітки. У самої К.М. свого часу була дуже прикра свекруха, котра добряче їй дошкуляла. Тож К.М. затялася стати найкращою подружкою для невістки, дружини свого єдиного сина. І їй це вдалося.

У дитинстві я мріяла стати місіонеркою в Індії. І мама якось купила мені книжку про індійських дівчаток. Сумну таку книжку. Коли її прочитала моя подружка, то взялася мене допитуватися: ну чому, чому тамтешні свекрухи так допікають своїм малолітнім невісткам? Вони ж самі колись пройшли схожі кола пекла, вони ж мали би розуміти, вони ж мали би щось змінити, хіба ні?

Я не знала, що відповісти. Тому подружка продовжувала запитувати, а я думала, що якби раптом вийшла заміж (хоча не зовсім зрозуміла, навіщо мені в Індії той чоловік і де б він там мав себе приткнути), то хотіла би собі таку свекруху, як К.А. Яка б мене любила, як донечку, підтримувала і всіляко тішила.

З мамою Ігоря я познайомилася в свої 17, на наших заручинах, і поняття не мала, як ми маємо з нею потоваришувати. Дізналася, що вона любить газети і серед них особливо – таку собі «ВЖ», тож я влаштувалася туди журналісткою. З того часу мама Леся – моя віддана читачка, яка слідкує за всіма моїми інтерв’ю в газетах, журналах, на радіо і телебаченні; може переказувати сюжети оповідань і казок, про які я сама вже встигла забути; і регулярно запитує, що я зараз пишу. Уявляєте?

Якось ми з Ігорем – ще дуже молоді й не дуже мудрі – посварилися просто вдома в мами Лесі. І причина, і привід були за мною, і мама, очевидно, прекрасно то розуміла. Але замкнула хату на замок (щоби я часом не вишмигнула) і влаштувала своєму сину надзвичайно серйозну розмову. Чітко пояснивши, що три найважливіші жінки в його житті – дружина, мама і сестра – не збираються з ним говорити, поки він не отямиться і не попросить пробачення. (Недавно я нагадала мамі Лесі ту історію дев’ятирічної давності і нам обом було дуже весело).

 Не знаю, якою я буду тещею і свекрухою, коли доведеться. Але я вже молюся про те, щоби Бог дав мені достатньо любові, терпіння і почуття гумору. Ну бо любов з гумором у таких випадках, думаю, - найкраща мудрість.

про свекрух і конвалії

Мітки: щоденник
  • Про красивих жінок
  • Читанка-2014
  • Дорога, радіо і дощ
  • Щоденникове
  • Листи

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Дім Мрії, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, Хутір Тихий, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014