Надійка Гербіш
липня 13 (Пн) 2015, 00:44
Мілан

Першим, що ми побачили, приземлившись в маленькому аеропорту Бергамо, був захід сонця над старим містом. Абсолютно казкове видовище: позолочене призахідним промінням кам'яне містечко на пагорбі, позаду якого розляглися високі гори; з кожною хвилиною кольори змінюються, густо-блакитного стає більше, і поміж свіжих сутінків хтось запалює жовтяві вуличні ліхтарі... то було абсолютно казкове видовище, яке я, звісно, не спромоглася сфотографувати, бо несла на руках втомлену від перельоту дитину і намагалася нашвидкоруч зорієнтуватися в роздруківці квитків на трансфер до Мілану. Тепер маю новий пунктик: повернутися і побродити вуличками Бергамо; з фотоапаратом. (Забігаючи наперед, сюди ж допишу озеро Комо і "Таємну вечерю").

Італія стала 12-тою країною, яку мені пощастило відвідати (під час двотижневої мандрівки туди я додала до свого переліку поруч із нею ще дві "бонусні" країни - Ватикан і Сан-Марино) і неочікувано сильно мене вразила. Я не знаю, чи хотілося б мені там жити, але навідуватися часто і надовго - то вже однозначно (і це ми ще не доїхали до Тоскани!). Італія має чим зачепити (звичка до красивого життя, їжа, природа і архітектура, історія, флора і багато-багато іншого), але Мілан is all about culture. Принаймні, ми його відчули саме так. Стильне, жваве, елегантне місто; спонукає до творчості й розвитку; шепоче про красу і щоразу підсуває нагоду зупинитися і насолодитися миттю за найсмачнішим джелято ever. 

Мілан

Найсмачніше там не лише джелято. Саме в Мілан звозять найкращу рибу з Сицилії і найкращі сири з Парми, Модени та інших провінцій. Вода, що стікає з гір, має природню систему очищення пісками і глиною, після чого подається у водопровід. Вона абсолютно безпечна для пиття і дуже, дуже смачна. 

Про нашу тамтешню прекрасну квартиру я вже писала раніше - ось тут. Якщо у когось виникнуть питання щодо подорожей із дітьми - окремий пост із приводу є ось тут. Ще два загальні дописи про цю мандрівку (і її найчудовіші миті) можна відшукати тут і тут.

Ну а зараз про сам Мілан. Відносно мало коментарів, багато фотографій. (Нагадую, що ця подорож трапилася з нами на початку квітня, тож квіти і одяг відповідні; до речі, в рідному Збаражі тоді ще лежав сніг!)

 

Мілан

 

Подивитися "Таємну вечерю" Да Вінчі ми так і не змогли, надто велика була черга. Із основних міланських пам"яток ми побували в Дуомо (вітражі!!!), торговій галереї Віктора Емануїла ІІ (мозаїки!), базиліці Сант-Амброджіо, храмі Сан-Марко, замку Сфорца (він навіть більший, ніж наш збаразький, хто б міг собі уявити! :-)), коло Тріумфальної арки. Решту часу просто прогулювалися містом.

 

Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан



Мілан
Мілан
Мілан

 

 

Раз навіть заблукали. Серед ночі. З маленькою Дануською за плечима. Оскільки північ була страшенно близько, а ми не знали графіку руху потягів метро після неї і боялися, що потяги можуть перетворитися на гарбузи, то вирішили нарешті скористатися велосипедами, які нас заінтригували раніше - цікавий вид громадського транспорту, припаркованого повсюдно і у великих кількостях. Раніше скористатися не наважилися, бо ж велокрісел там не було, і нам видавалося, що якось воно стрьомно. Але ніч! Холод! Далеко від дому! Потяг до Риму завтра! Маленька дитина, що хоче їсти! 9 кілометрів, які ми вже пройшли пішки! Словом, ми кинулися до тих прекрасних жовтих роверчиків і з'ясували, що треба мати спеціяльну картку, щоб їх розблокувати. Дістали облизня і побігли далі... Зрештою, ми таки встигли на потяг і добралися без пригод. Хіба змерзли трохи.

 

Мілан
Мілан
Мілан

Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан

Мілан

Мілан
Мілан


Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан
Мілан

 

Після чотирьох (Ігор, я нічого не плутаю?) днів знову приїхали на тамтешній красивий і взагалі приємний залізничний вокзал. Італією ми пересувалися потягами і електричками (квитки Ігор купував зазделегідь, ще в січні, що зекономило нам чималенькі суми на кожній поїздці) - довго, не ідеально комфортно, але відносно дешево і з неймовірними краєвидами за вікном. Попереду нас чекали Рим-Ватикан-Ріміні-Сан-Маріно-Венеція, тож... далі буде!

 

Мілан

 

Мілан

 

Мілан

 

 

 

 

Follow my blog with Bloglovin

  • Італія: квартира в Мілані
  • #travelwithkids
  • Про часоплинність
  • Повернулися
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»

  • Надійка Гербіш
    українська письменниця,
    перекладачка, колумністка,
    ведуча подкасту «Слово на перетині»,
    продюсерка. Директорка
    з міжнародних літературних прав
    для Європи та Нордичних країн
    американської компанії
    Riggins Rights Management
    Нові книжки:
    комірка
    Monastyrski © 2014-2020