Надійка Гербіш
січня 02 (Вт) 2018, 17:10
2017 у вдячностях

За підсумками року щоразу оскаженіло хочеться дякувати і змінюватися. От наступного року я конче мушу хоч трохи приборкати власну легкозаймистість і невпорядкованість. Ну а поки – багато вдячностей.

Напередодні минулого року я відмовилася писати цілі – уперше за років 17! – щоби просто довіритися плануванню Небесної Канцелярії. І якраз за цей рік сталося чимало несподіваних змін – тих, які я би вряд чи впустила би в своє життя так легко, якби намагалася все контролювати.

У цей рік вмістилося багато подорожей і два великих переїзди (з якимись двома десятками картонних коробок нажитого майна, половина якого становлять книжки, гг), власне, нові книжки, нові вищі освіти, нові нагороди, але (найголовніше!) усе ті ж самі найдорожчі, старі друзі й незмінні мрії.

Я завершила магістратуру в Польщі (University of Łódź), написавши роботу про освітні практики в інтеграції біженців у США, за яку екзаменаційна комісія дякувала замість ставити питання і яку назвала надзвичайною (що зачепило мене до сліз); здобувши другу вищу освіту (так, та сама я, що в дитинстві та юності щиро кепкувала з людей, які ладні були повертатися в університет, відівчившись уперше))), зі спокійним серцем (ну майже) відхилила кілька престижних робочих пропозицій у міжнародних компаніях, щоби таки дочекатися роботи мрії з ідеальним набором – робота з дому, закордонні відрядження, книжки й можливість вчитися в жінки, якою захоплююся (на цю роботу я "поклала око” ще 7 цілих сім років тому в Орадеї, ха!). Тож від вересня я – International rights manager for Eastern Europe at Mosaic Rights Management і безмежно цьому рада.

У цьому році я написала лиш одну книжку (і її взяло собі улюблене видавництво, юху!) й переклала аж три. Ще дві, написані раніше, у Лодзі, вийшли в українських видавництвах - "15 дієвідмін радості” (Свічадо) та "Мене звати Мар’ям” (Віват). Остання стала "Соціальною книжкою року” за версією БараБука, за що я безмежно вдячна. Ну а ще я вже бачила ілюстрації до ще однієї книжки, написаної у той же лодзький період для Видавництва Старого Лева – і вони фантастичні!

Цього ж року виходили додруки багатьох попередніх книжок, зокрема, "Теплі історії до кави” (Теплі історії) вийшла з новим "бейджиком”: її продано понад 45 000 примірників, і це враховуючи лише папіряну версію!

У свої тридцять років з'ясувала, що написала і переклала якраз 30 книжок, на кожен рік - по книжці!

Цьогоріч ми мешкали в Лодзі, Збаражі й Кракові. А ще в нас були Париж, Франкфурт, Вроцлав, Будапешт, Київ, Львів і Тернопіль. Ми відвідували палаци й замки, музеї й бібліотеки, гуляли набережною Сени й катали донечку на поні по Монмартрі. Цьогоріч у нас не було морів, океанів, не було гір. Однак було багато парків і трохи садів - що теж, виявляється, непогано.

У мене відбулося чимало презентацій, зустрічей із читачами, літературний майстер-клас, багато інтерв’ю хорошим виданням, радіо та телебаченню. Визнаю, що наша журналістика стабільно розвивається, бо питання журналістів щораз цікавішають (Більшість цих інтерв'ю дублюються на офіційній письменницькій сторінціNadiyka Gerbish, якби кому було цікаво:-))

Наша маленька сім’я повернулася до України – одомашнюватися, а моя мама знову полетіла у свою улюблену Кенію. Ігор закінчив університет у Львові й вступив на магістерку в Ягеллонський, а ще – змінив роботу. Тепер він працює інженером, однак Дануся свариться на мене, щоби я не називала так її татка, адже він – "не індженель, а джентльмен”.

Поки ми мешкали в Польщі, Богданка ходила на танці в чудову студію Egurrola Dance Studio, а по поверненні в Збараж пішла до клубу Клуб Розвивайкадля соціалізації. Попри наш із нею звичний хоумскулінґ, дівчинка почала вдома займатися музикою (фортепіано) з чудесною юною учителькою – і дуже це їй подобається. Особливо тому, що з нею займається і її "подружка-сестричка” Софійка. Тут, у Збаражі, в нашої донечки багато друзів і простору для гри, і це шалено тішить. А ще – синички в годівничці, золоті рибки в акваріумі та власна бібліотека! Однак дівчинка вперто мріє про братика, сестричку, кицю, песика й власний красивий (і рожевий!) дім. І я зовсім не проти цих її чудесних мрій!

Дай Боже :-)



Мітки: підсумки
  • Про цілі на рік
  • Щоденникове - Напередодні
  • 2014. Підсумки
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»
  • Два роки Теплих історій

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама маленької дівчинки.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014