Надійка Гербіш
грудня 28 (Сб) 2019, 15:12
Про 2019

У стрічці так легко зауважити давніх жж-стів: структоровані підсумки року вигулькують тут і там у тій дуже характерній fashion. Я теж виконувала цей ритуал з ідеально відточеною щорічною періодичністю понад десяток років. А цьогоріч якось геть немає бажання підводити риску. 

Але традиціям так просто не зраджують. Спробувала згадати, що відбувалося – і зрозуміла, що саме цього року, коли бентеги було так багато, коли так багато плакалося, коли відбувалися внутрішні злами й тектонічні зсуви, коли я значно, значно частіше казала «ні», аніж «так», Бог дарував чимало мені особливих людей. Дивовижно світлих, сильних і співзвучних серцю. Поняття не маю, як жила раніше, їх не знаючи.
А ще (і це наважливіше) найдорожчі й люблені незмінно були поруч. Ніхто не загубився дорогою.

Про 2019

Цього року траплялися дива. Наприклад, неймовірне зцілення, у яке я навіть не вірила. Не просто не вірила мовчки, а вперто артикулювала зневіру. Досі пам’ятаю лікарчине – «ми можемо вірити чи не вірити, але коли воно стається - це очевидно». Дякую, Наталочко, що вірила замість мене.
Нам випало несподіване знайомство з Хутором Тихим – місциною, де, відпочивши й розпружившись, усвідомила, наскільки вичавлена емоційно була до поїздки. Місцем, яке змінило так багато в мені.

Ми будували наш маленький будиночок, наш Дім Мрії – і навіть у геть недобудованому ньому приймали люблених гостей. Там плоский дах: розкішна нічна обсерваторія для знайомої вам закоханої у зірки жінки. Та жінка поки боїться на нього видиратися, тож добрий чоловік приїздив і видирався на нього спозаранку, а тоді фільмував звідтіля густі світанкові тумани довкола поселення. У нас з’явилися сусіди, про яких можна тільки мріяти і описувати в казках. З’явився Хрущик.

Дануся пішла в садок на повний день – і втомлена працююча мама почала трохи опритомнювати. Мамське (мамафія) цвіло й наснажувало. 

Я працювала в неймовірних міжнародних, всеукраїнських і локальних проектах – і всі вони приносили рівнозначну радість.

Дала більше десяти лекцій в різних містах і кілька десятків інтерв’ю; у Європі вийшли кілька десятків чудесних книжок, на які я продала права, репрезентуючи наші американські видавництва; деякі з них вийшли в Україні, зокрема, «Толкін», чим особливо пишаюся. 

Вийшли дві мої нових книжки – «Мандрівки з Чарівним Атласом: Париж» і наша з донечкою «Мамо, а Бог який?», одна дитяча антологія, де є і мій текст; дві перекладені книжки – одна в Україні, інша – в Польщі. Кілька інших книжок були перевидані (деякі – не те що не першим, але й уже навіть не десятим накладом). 
До переліку моїх книжок, виданих також шрифтом Брайля, долучилася ще одна – а для мене то завжди найвища нагорода й трепетна радість.

Разом із улюбленою керівницею провела дуже успішні виставки в Кракові та Франкфурті. 
Уперше в житті шалено хвилювалася, даючи лекцію (бо зазвичай кайфую) – це було в Кракові, і та лекція (не її зміст, а подача) вийшла така собі. Але попри це, викликала більший резонанс, ніж будь-яка інша лекція за ціле моє життя, і ті кола проектів, запрошень і обговорень, що розійшлися від неї по воді, відгукуються мені досі, чим зачудовують. 
Власне, тоді ж отримала таку рекомендацію від сильного американського автора і президента потужної видавничої асоціації, що досі не можу усвідомлено прийняти той факт, що те все він написав про мене – ще й з власної ініціативи. Просто, щоб вона у мене була. (Звісно, не факт, що його слова співпадають з реальністю, але однаково приємно).

Взяла інтерв’ю в чудового Валерія Шевчука для УП. Почала працювати в шалено прекрасному українському історичному проекті, разом з чудовою командою і експертами, якими захоплююся. Написала дві книжки – обидві вийняли з мене душу, розплели її, розвіяли на вітрі, переполоскали дощами, перепрошили, склали й акуратно засунули назад. Переклала одну. 
Пристала на пропозицію долучитися до несамовито гарного міжнародного освітнього проекту для діток з особливими потребами. Разом із чудовим товариством запустили важливий відео-проект про цінності.

Мала десятки презентацій і зустрічей з читачами: у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Тернополі, Збаражі. На Книжковому Арсеналі разом із Агенством ООН у справах біженців провели подію, за основу якої лягло читання й обговорення моєї книжки «Мене звати Мар’ям», разом із чарівними Вікторією Андрієвською, Марією Бурмакою та Лікою Роман.

З нашою Аспен-групою провели семінар у збаразькому замку, і це теж запустило чимало важливих кіл у воду. З Андрієм Мельником і його школою розвитку мислення запустили чудесний проект у збаразькій бібліотеці. 
Продовжувала служити в журі важливого для мене конкурсу ім. Джона Буньяна – і пречудесно розважалася на врученні нагороди переможцю)).

Працювала з фобіями - водити машину і плавати, наприклад. Недопрацювала ще. З коня теж злізла, бо прочитала перед тим інструкцію, а не варто було. Є куди рости - чимало.

А так… просто багато обіймалася, дивилася на зірки, ходила незвичними стежками (у всіх сенсах), слухала музику, танцювала, безперестанку дякувала, трохи скиглила і вчилася скиглити менше, шукала Його.

Здається, рік таки можна назвати хорошим.

Мітки:
  • Про не-писання
  • 2017 у вдячностях
  • ...і ще б я її обняла
  • 2014. Підсумки
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Греція, Дім Мрії, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, Хутір Тихий, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цінності, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори, історія
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    студія "ИРІЙ" © 2014