Найбільше я вдячна доброму Богу, що "Велика різдвяна книжка" нарешті з’явилася.

А ще - дивовижним людям, які долучилися до процесу її створення.

Ярославу Грицаку, ідеальному співавторові, кращого за якого просто не могло би бути. Це, передусім, його книжка. Але я дуже вдячна за це диво співтворчості.

Дорогій і любленій моїй феї, пані Оленці Хіргій, яка познайомила нас із Ярославом, бо вважала, що в цій співпраці буде меджик. І, здається, не помилилася.

Дякую пану Ігорю Козловському за наші натхненні розмови; багато із них відлунюють і в цій книжці.

Дякую бездоганному бета-рідеру Оресту Тисовському, чоловіку моєї дорогоцінної Оксанки Тисовської - за читання, коментарі, слушні зауваження, віру в її авторів і підтримку. Насправді, я писала ці тексти у продовження наших навколотеологічних дискусій - з Орестом, з прекрасною Інною Володимирівною Кордою, з Андрієм Мельником (Андрію, про вдячність тобі за всі ці книжкові дива останніх років, що виросли з тої нашої особливої поїздки до пана Валерія, я вже й так казала тобі сотню разів).

Ви троє побачите, що певні свої аргументи з наших розмов я повторила в цій книжці. Але, здебільшого, таки шукала нові. І писала, тримаючи вас перед очима.

Дякую фантастичній команді «Порталу»: передусім, чудовим редакторкам - Ані Процук, Богданці Матіяш, Олесі Мамчич.

Художницям Катерині Борисюк, Юлії Несмеяновій, Людмилі Стецькович, Юлії Тверітіній. Дизайнерці обкладинки Олені Старанчук. Арт-директору Олегу Грищенку.

Творчиням "бекґраундів" за QR-кодом книжки - моїм дорогоцінним Валентині Мержиєвській та Діані Житній-Кебас. Добре знати, що ви є.

Усім-усім, чия робота була не такою видимою, але дуже важливою.

Моїм дівчатам з «мамського» - за все, а особливо за те, що безкінечно годували смачненьким у процесі (і ніяк не перестаєте годувати; слухайте, то й не переставайте ніколи!).

Усім тим, хто вірив і чекав цієї книжки - досі зберігаю всі ці листи підтримки. І твій, Яно, і твій, Назаре, і твій, Юлю, є серед них - і надзвичайно мене гріють.

Мамі і бабусі, які завжди робили моє Різдво таким затишним - ціную і люблю.

Дідусеві, який, у багатьох сенсах, уособлював для мене сутність Різдва - сумую за Тобою страшно.

Пастору і другу Петру Романовичу Сельському - Ваші підтримка і молитви безцінні. Завжди.

Моїй фантастичній жінці, найкращій у світі Наталочці - про наше серпневе Різдво ти ще прочитаєш на звороті палітурки.

Дякую моєму коханому чоловікові і пречудовому партнеру Ігорю, який підтримує кожнісіньку мою книжкову затію - ще з того часу, як мені було 16, а ми ще тільки зустрічалися. Дякую, що даєш мені цю свободу писати, що страхуєш, що вкладаєш дитину, поки я бігаю пальцями по клавіатурі, бо, бач, «накрило натхненням». Цю книжку я писала, випиваючи бочки кави й чаю, які ти готував для мене. І виїдаючи горішки з шоколадок, які ти мені так турботливо підсував. Ти кльовий.

Дякую донечці Данусі - за те, що ти мій якір у радість. І за ці твої безкінечні питання. Про Бога, Різдво, Адвент, Сталіна, людську жорстокість і про світло, яке перемагає все.

Просто дякую.