Надійка Гербіш
грудня 12 (Сб) 2020, 10:20
33
 
Cьогодні мені 33 – і вдячності всередині дуже багато.
 

33


Плани на цей рік сильно відрізнялися від того, що відбулося насправді.
Це мав бути рік великих подорожей, і задовго до початку уже був вимережаний графіком перельотів, виступів, лекцій, зустрічей з читачами… І сподіванням на переїзд у Дім Мрії.

Ми таки переїхали. Щоправда, у знімну квартирку неподалік озера в місті, де я виросла. Із розкішними 3,5-вими стелями й неймовірними історіями про її власників із давноминулого. Давноминулого – бо будинок аж із 1891 року! І ця нова домівка подарувала нам стільки теплої радості! Саме звідси наша донечка пішла до школи. А Дім Мрії тим часом обріс вікнами й дверима.

Усі закордонні подорожі скасувалися. Майже всі українські – теж. Я багато працювала в правах. Давала численні інтерв’ю, втомилася від зумів. Втомилася працювати). Але саме цьогоріч зі мною сталися каяки, сап і байк. І перші власноруч зібрані білі гриби на Хуторі Тихому теж. То було розкішно.
 
Книжкова презентація наживо була лише одна – але з найкращими людьми і в Софії Київській: презентували нашу з Ярославом Грицаком «Велику різдвяну книжку».
 
Кілька моїх книжок вийшли у перевиданнях, а ті, що раніше мали тонку обкладинку, обросли твердою палітуркою. «Пуанти для Анни» вийшли вірменською у чудовому перекладі не менш чудового пана Анушавана. А ще "Пуанти" та "Мандрівки з Чарівним Атласом: Париж" вийшли також шрифтом Брайля.
 
Я завалила багато творчих дедлайнів і відхилила ще більше гарних пропозицій, бо роботи було багато, ну й бо карантин.
І все ж написала книжку «Дім, який ти любила, мамо», що має вийти наступного року в «Порталі». І оповідання про Різдво і зброю для збірки «Таке різне Різдво», що вийшла цьогоріч у «Видавництві Старого Лева».
 
З Ярославом Грицаком ми таки дописали нашу різдвяну книжку – і вона теж встигла вийти до Різдва.
 
Долучилася до дивовижних жінок (поки тссс), із якими підготували книжку для тих, хто мріє писати.
 
Вийшли кілька дитячих книжок, які я перекладала цьогоріч.
 
А ще вийшли такі дорогі мені «Яблука війни» та «Ми живемо на краю вулкана».
 
Зі мною були найкращі, безкінечно люблені люди. І я розчинялася в цій любові й удячності за неї.
 
Мені весь час (щоденно!) здавалося, що нічого не встигаю. Але сьогодні, коли Ігор і Дануся обіймали міцно, а рідні й друзі вітали й дякували за маленькі й великі радості, я вкотре думала: встигаю найголовніше.
 
І вдячна Богові за те, що тим найголовнішим, власне, і є Він. Вдячна, що Він усе наповняє собою, усьому надає сенсу. Що веде за руку, що не відпускає ніколи.
 
Люблю.
  • Усе це світло
  • 2017 у вдячностях
  • Про цілі на рік
  • 2014. Підсумки
  • 2013-тий у приводах сказати «Дякую»

  • Мене звуть Надійка.
    Письменниця і перекладачка,
    пригодошукачка і мандрівниця.
    Закохана дружина і
    щаслива мама.
    Полюю за натхненням
    і з радістю ним ділюся.
    Вірю в дива. Вірю в Ісуса.
    Нові книжки
    Мітки
    100 випадкових фактів, 100днівліта, Bible-based curriculum, free curriculum for preschoolers in Ukrainian, homeschooling, nature study, preschool, rights management, sweet home, travelwithkids, Ukraine, Ігор, Італія, Бог, Богдана, Будапешт, Велика різдвяна книжка, Греція, Дім Мрії, Збараж, Краків, Лодзь, Німеччина, Польща, Про найкраще в місяці, Різдво, Україна, дворічки, дерев’яні іграшки, дитяча бібліотека, для натхнення, домашнє навчання, домівка, дошкільнята, Франкфурт, Франція, діти, Хрущик, Хутір Тихий, надихає, навчання, афіша, безкоштовна навчальна програма, есеї, карантин, листи, люди, мандрівки, материнство, мої книжки, організація часу, презентації, при надії, підсумки, рекомендую, статті, трирічки, труднощі перекладу, фото, цінності, цілі, читанка, щоденник, інтеграція біженців, ілюстратори, історія
    Instagram
    Follow
    Підписатися на розсилку
    Visited map

    visited 15 states (6.66%)
    комірка
    Monastyrski © 2014-2020