Одного вечора – я саме приїхала до Києва на презентацію «Теплих історій до шоколаду» після безсонної ночі й цілісінького дня презентацій та інтерв’ю в Житомирі – я зустрілася з паном Олегом, дипломатом і прекрасною людиною, чий блоґ давно читаю в мережі. Він пригостив мене смачним обідом і подарував книжку своєї доброї знайомої про Венецію. Я зраділа – тому що люблю книжки, а ця ще й була дуже красива. Але, пам’ятаю, подумала, що от Венеція мені, мабуть, світить ще не скоро. Тож книжку почала читати – і відклала на полицю.