Тут, як завжди, гора роботи, купа текстів до прочитання для завтрашніх пар, трохи немитого посуду й велике бажання лягти спати раніше (приєднавшись до давно поснулого сімейства)… Натомість я сиджу на кухні, п’ю чай і пишу про дитячі книжки. Бо й так надто вже довго відкладала цей пост.

Одразу попереджу: тут мало тексту і немає посилань (крім одного, і то не на книжку). Зате всі книжки легко ґуґляться. Найголовніше в цьому дописі – поділитися натхненням читати багато, читати разом, читати яскраве.

Богданка щовечора просить почитати їй книжку: саме почитати, не пропускаючи жодного слова. Те, що знає напам’ять (і вміє добре вимовляти) вставляє, як правило, вчасно – і дуже голосно. Найулюбленіша зараз книжка – «Баранчик Рассел і Різдвяне Диво» Роба Скоттона. Розумію, що наче не дуже на часі. Але дівчинка вперто просить читати саме цю книжку раз у раз (я серйозно, кілька разів поспіль за один вечір!), день за днем. Що тут скажеш? Знаємо напам’ять, зачитали майже до дір. Мотивує купувати нові книжки!

Ще з книжок великого формату з коротким текстом на сторінку читаємо «Баранчик Рассел» (книжки про Кота Сплета того ж автора викликають у дівчинки менше ентузіазму, тому наразі їх не згадую) та чудову білінґву «Пан Коцький, Міра і Море» Оксани Лущевської – подарунок абсолютно дивовижних і дуже улюблених наших друзів, мами-феї і її маленького хлопчика.

Вірші: ніжна і кольорова книжка «Босоніжки для стоніжки» Мар’яни Савки, життєрадісна «Лугова лічилка» Катерини Міхаліциною (до речі, нам її подарувала і підписала сама прекрасна авторка!) і ті ж вірші про Меделайн, яку вже згадувала в минулому дописі про дитячі книжки, але повторюю знову, бо дівчинка виявляє щораз більше зацікавлення.

З книжок, які цікавлять Данусю поки лише малюнками, але дуже-дуже подобаються мені – «Маленький принц» (подарунок тих самих неймовірних мами-феї і її особистого маленького принца) та «Гарбузовий рік» Катерини Бабкіної (куплений ще минулорічного форуму, він регулярно дістається з полиці й переглядається задля неймовірного естетичного задоволення – ілюструвала, як і «Босоніжки для стоніжки» та мою «Одного разу на Різдво» казкова Юля Пилипчатіна). До «Гарбузового року» всіляко раджу завантажити цей додаток – це абсолютна magic!

Вчимося рахувати, призвичаюючись до мистецтва, за допомогою подарунку яскравої Саші, ‘I Can Count Myself’: на кожній сторінці елементи картин з Ермітажу з певною кількістю «героїв» - від одного до десяти.  

Дуже цікавий сюрприз від телеканалу «Плюс Плюс» (пам’ятаєте їхню об’ємну книжку про Україу?) – пригоди Квадратика. Це насправді круто, коли мультиплікаційні герої оселяються в книжках – і переживають веселі пригоди на їхніх сторінках та в уяві маленьких читачів, а не лише на екрані. У комплекті три книжки, але одну з них ми, на жаль, випадково залишили в Збаражі. Бачите, які вони вже зачитані? За якийсь місяць! Дануська любить читати їх сама, вголос :-)

Продовження історії Маленького Мишенятка Малючка теж дуже любить – поки не читати, зате розглядати малюнки. І повторювати щоразу, що цю книжку написала мама – для Богдани.

Чудова книжка-забавка - "Про маму (ку-ку!)". Погодьтеся, діти ну дуже люблять грати у хованки й когось шукати! Дануся називає книжку «куку» або «ого!», бо любить перегортати сторінку й бачити того, хто лиш трошки показувався на попередній.

І абсолютний хіт: «Мій дім і речі в нім». Навіть не знаю, як би ми пережили тривале стояння на митниці, дорогу в іншу країну й призвичаєння тут, якби не було цієї книжки. Я серйозно. Треба в літак/подорож/зайняти дуже жваву дитину? Рекомендую гаряче.

На добраніч.