Бержерак – старовинне портове місто на південному заході Франції. Колись там швартувалися ґабари, що перевозили вино в бочках до Бордо, звідки їх відправляли у великих човнах до, скажімо, до Англії. Уже з Англії, щоб стабілізувати вагу човна, везли гальку, якою згодом мостили вулиці тутешніх містечок. Упродовж трьох століть Аквітанія належала британській короні, тож тут збереглося чимало цікавих легенд та історій. У селі Кастійон Ля-Батай, на захід від Бержераку, відбулася вирішальна битва сторічної війни, після якої Аквітанія стала французькою. До речі, упродовж столітньої війни сам Бержерак шість разів змінював «національність» у «паспорті».

Річка Дордонь, на березі якої і збудований Бержерак, пахне океаном, і на це є дуже вагома причина. Про неї – як і про інші історії цієї місцевості – я розповім згодом. А поки я передчасно не розкрила всіх таємниць, покажу кілька фотографій цього чарівного містечка в призахідному світлі.